З Іллею разом уже три роки, весілля та дітей не планували, доки не буде свого житла. Винаймали квартиру, але коли я залишилася без роботи і на одну його зарплату ми не змогли прожити, хоча на всьому економили, постало питання, як бути далі.
Його батьки запропонували переїхати до них, мені не хотілося, але Ілля сказав, що це тимчасово, немає виходу, довелося погодитися. У батьків трикімнатна квартира, але в ній, крім них, живе ще бабуся, його молодший брат, йому 15 років, і ще кіт і собака.
Нам поступилися однією кімнатою, але з умовою, що ми займатимемося тваринами (годувати, прибирати, гуляти) і вони будуть у нашій кімнаті. Брату Іллі довелося перейти до кімнати бабусі, на що він, звісно, бурхливо відреагував.
Ми заспокоїли, сказавши, що ми ненадовго, поїдемо, як тільки я знайду роботу. Через три місяці знайшла роботу за фахом, зарплата хороша, можна жити окремо, але Ілля сказав, що треба збирати на свою квартиру, а якщо платитимемо оренду, то на свою ніколи не накопичимо.
Але ж це не за місяць робиться і навіть не за рік, і весь цей час доведеться жити в таких умовах. Я не хочу жити в такій тісноті, його брат через нас постійно свариться і з батьками, і з бабусею.
Я на нього не в образі, розумію, що йому найгірше довелося. І це ще він сподівається, що ми скоро поїдемо, а якщо він дізнається, що ми залишаємось, тоді взагалі стосунки будуть нестерпними, ми просто станемо ворогами.
Запропонувала Іллі переїхати, зробити скромне весілля, а там буде видно, але він наполягає на своєму. Як його переконати, не знаю.
