У мене син та дочка, 45 та 39 років, чоловіка не стало два роки тому. Чоловік служив, дослужився до підполковника, але вдома був виродком, пив, ображав мене дуже сильно, і все на очах у дітей. Я забрала дочку та пішла на квартиру і подала на розлучення.
Син залишився з батьком, який допився до білої гарячки, лежав у лікарні, але діти до нього не ходили, доводилося мені. Квартиру, в якій він жив, він не давав продавати, тому доводилося вештатися з дочкою по орендованих квартирах.
Син одружився, привів невістку до батька, але довго не протягли, пішли на орендовану квартиру, чоловік, як і раніше, пив. Потім дочка жила не офіційним шлюбом, теж втекли на орендовану квартиру.
Я також жила на орендованій квартирі. Діти особливо по життю мені не допомагали, я всього домагалася сама, от і зараз майже 70 років, а доводиться працювати, навіть керувати. Ось тут і почалося!
Від моїх батьків мені у спадок перейшов будинок. Я особливо туди не їздила, будинок у передмісті. Син вирішив трохи привести його до ладу і їздити туди з сім’єю, як на дачу. У мене є племінник (син моєї покійної сестри) він теж туди приїжджає і гроші на ремонт теж давав.
Але коли почалося повномасштабне вторгнення мені довелося з’їхати зі орендованої квартири в цей будинок. За документами я єдина спадкоємиця та власниця. Невістка у мене з родини бідної.
Приїжджаючи, почала будувати підступи — то не так поставила, то багато лимона відрізала, я припинила з ними харчуватися, але вона знайшла сільських подруг сусідів, щоб ті підіграли їй проти мене. Вона вирішила, що мене треба до лікарні відправити, а син за всім спостерігав, але не втручався.
Людина я рішуча і при всіх порушила питання, щоб я її тут не бачила. Майже рік вона не приїжджає, але приїжджають онуки із батьком. Син із племінником садять город і проживають у будинку, але при цьому сина дружина накрутила, що будинок я йому та племіннику за життя не перепишу.
І вони мені сказали, що вікна та двері, які вони змінили, вони знімуть, ворота знімуть, хоча на ремонт гроші у мене син брав. Пічка моя, пральна моя, два холодильники мої, постільна білизна моя, посуд мій, але нотаріус сказав, якщо вони й робили ремонт, але будинок і все, що в ньому їм не належить і можна викликати поліцію, якщо вони починають демонтаж.
Тут трапилася ще одна проблемка. Сусідка, яка підспівувала моїй невістці з’їлася на мого собаку породи корги, то багато гавкає, то курей її з городу проганяє, сказала, що отруїть, але на цьому не зупинилася, нацькувала свою німецьку вівчарку на мене, коли я вийшла з двору з Арчі на прогулянку.
Собака покусав мене і мого коргі, а він сидів і спостерігав зі своїм 15-річним сином. Мій син усе чув, але навіть пальцем не поворухнув. Я викликала поліцію, склали протокол, написала заяву, але реакція від поліції нульова, відписалися, щоб я розбиралася в суді.
Після цього сина для мене наче не стало, я припинила з ним розмовляти, до будинку він, як і раніше, приїжджає і тепер підіграє сусідці, щоб психологічно впливати на мене. Ось така моя життєва історія.
Якби не все це, я продала б цей будинок, та ще й квартиру виставила на продаж після того, як не стало чоловіка. Від дочки теж ніякої підтримки, доводиться робити все самій. Дуже боляче, що діти виявилися такими, і я не хочу нікого бачити.
