З чоловіком ми були разом шість років, у нас з’явився син. У мого чоловіка був найкращий друг, який два роки надавав мені знаки уваги.
Я казала чоловікові, тут щось не так, варто спостерігати, але все зам’ялося. А цього літа чоловік мене з дитиною відправив у відпустку до Одеси, і його друг теж поїхав туди, і ми проводили час із ним, доки не приїхав чоловік.
Після наше спілкування з його другом уже не припинилося, чоловік застав нас за відеодзвінком. Ми роз’їхалися, причому чоловік відкрився мені з нових боків.
Я з дитиною з’їхала в орендовану квартиру, чоловік не дає гроші на сина, не допомагає. Я подала на розлучення.
Ми продовжували зустрічатися з цим другом, він каже, що любить мене протягом двох років і хоче серйозних стосунків, просить переїхати з дитиною до нього до дому. Син дуже добре сприймає дядька і любить з ним проводити час, мені з цією людиною комфортно, добре все просто ідеально.
Але мене щось тримає і тягне до чоловіка, я його не відпускаю. А він начебто готовий все повернути і пробачити, але лише на словах говорить про це, а за фактом не намагається підтримати.
Що в нас вийде? Не знаю, що робити, заплуталася.
