Познайомився із дівчиною. Випускниця педагогічного університету, учителька. Виросла вона у далекому селі. Я завжди хотів, щоб моя майбутня дружина була з села, і намагався знайомитись саме з такою. Наші міські з підкаченими губами, татуйованими бровами та накладними нігтями мене не приваблювали.
На переїзд вона швидко погодилася. Побачила, що я із серйозними намірами. Ну і тут я трохи не те, що розчарувався, а краще сказати не одразу зрозумів. Фігура у неї не те щоб ідеальна, але мені це навіть подобається, домашня така пампушка.
Вперше, як залишилася в мене, вона при світлі роздягатися не стала, соромилася. Мені це також сподобалося, ця сором’язливість її. У темряві зняла все з себе все і стрибнула під ковдру. А вранці дивлюся, а вона бере зі стільця щось безформне і починає вдягатися. Виявилося, що то були труси та ліфчик.
Я тоді нічого не сказав. Думаю, може зручно їй у такій білизні, от і ходить. Не могла ж вона знати, що саме того вечора залишиться в мене. Вирішив, що наступного разу спеціально попереджу її, що після нашої зустрічі вона залишиться в мене.
І що ви думаєте? Вона знову в тій же безформній білизні, що нагадує білизну наших бабусь. Гаразд, думаю, це добре, що дівчина в плані чоловіків недосвідчена, безпосередня така. Якось натякну, що мені б не хотілося на ній ці бабусині трусики бачити. А тут і випадок вдалий.
За три тижні вона відзначала свій день народження. Я їй подарував комплект спідньої білизни гарної (сестра допомогла вибрати). Але вона лише покрутила коробку з білизною в руках і відклала убік. Бачачи, що вона не користується білизною я спитав, чому, може, не сподобалося.
Відповідь мене вразила. Дівчина сказала: “я не можу це носити, по-перше, шкода, а по-друге – фігурою не вийшла, щоб таку білизну в мереживах натягувати”. Посварилися ми тоді, думав, що й не помиримося вже ніколи. Вона твердо сказала, що не хоче таку білизну носити, що вона не дівчина легкої поведінки.
Я тут і розгубився зовсім, але зібрався і сказав, що люблю її і хочу одружитися. Додав, що мені її фігура подобається (бо це правда). Сподіваюся, що зможу переконати її носити сучасну привабливу білизну.
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…