Познайомилася нещодавно з чоловіком, він навіть намагається до мене залицятися. Він мені теж подобається, він симпатичний, мені з ним весело, є про що поговорити, ми багато в чому сходимося у думках, але є одна проблема, він товстий і нічого не бачить у цьому поганого.
Андрій каже, що люди не повинні бути однаковими, і що не зовнішність у людині головне, а її розум та характер. Я в цьому з ним згодна, але все ж таки краще, щоб він зайнявся собою і схуд хоч трохи.
Це ж не складно, робити зарядку чи пробіжку, можна бути схожим на басейн, я навіть пропонувала скласти йому компанію, але він не хоче. Сказав, що пробував худнути, сидів на дієті і навіть трохи скинув вагу, але потім знову набрав, навіть більше.
Я зрозуміла, що він просто лінивий егоїст, і в нього просто не вистачило витримки, та ще й ненажера. Андрій каже, що у них у сім’ї всі повні, і він звик до цього і не вважає, що має голодувати лише заради того, що комусь не подобається його фігура.
У школі його дражнили за це, але він не ображався, намагався під будь-яким приводом пропустити уроки фізкультури, які були для нього суцільною мукою.
Я вважаю, що ще в дитинстві батьки Андрія мали пояснити йому, що некрасиво бути товстим і до того ж — це шкідливо для здоров’я і ще зацікавити його якимось видом спорту та особистим прикладом.
Мені шкода розлучатися з Андрієм, але я не можу прийняти його таким. Коли я йому натякнула, що я не хочу, щоб у мене був товстий чоловік, він спочатку не прийняв це на свій рахунок, але потім зрозумів і обіцяв, що спробує схуднути, але чомусь не вірю в це.
