От і я розлучився. Найсмішніше, що вся рідня, до слова моя та колишньої дружини, кричали мені, що все через гроші, мовляв, вона почала більше заробляти і приховувала гроші, чогось боялася.
Коли я оголосив про розлучення, то всі зробили винним мене, а потім вирішили влаштувати суперечку після розказаної дружиною казки. Як то кажуть «Будь ти тричі генієм, але долю не обдуриш».
Так сталося і з моєю дружиною, продумала все, але це не врятувало. Вона припустилася одного проколу, і я цим скористався. І ось збори всієї нашої рідні. З мене роблять страшного монстра, мене обливають брудом і обзивають останніми словами.
Вона сиділа і робила з себе жертву і навіть не дивилася на мене. А зараз фінал. Моя вже колишня дружина прорахувалася лише в одному, вона оцінювала розумові здібності ще однієї людини вище, ніж вони були насправді.
Так вийшло, що коханець моєї дружини не зміг усе приховати і про все дізналася його дружина. Саме вона і виявилася розумнішою за всіх, просто поставила в машині жучок і приховану камеру спостереження у них вдома.
Пізніше вона вийшла на мене і допомогла мені (ось тут уже зіграла проти колишньої дружини її любов до соц. мереж та кохання все виставляти там напоказ).
Загалом, у самий розпал суду всієї моєї рідні та рідні моєї дружини з мене, я просто дістав ноутбук і включив спочатку відео, а потім по черзі чотири аудіо файли. На одному з них під час розмови з коханцем моя вже колишня дружина сміялася не лише з мене, а й з усієї рідні.
Я думаю, не треба пояснювати, що було далі. Та все те саме тільки ворогом стала вже вона. Як виявилося пізніше, дружина просто не хотіла псувати свою репутацію, тому й приховувала зраду і робила винним під будь-яким приводом.
Я тихо і мирно пішов, наостанок запропонувавши дружині засунути її гроші кудись подалі, а також повідомивши, що її коханцю загрожує розлучення, і жити їм точно доведеться разом.
Було розлучення, колишня дружина з’їхалася з коханцем, а через два роки бізнес дружини розвалився, всі її гроші пішли на погашення боргів та кредитів, які бралися на благо їхньої «сім’ї» та її бізнесу. Їхня родина так само розпалася. А я тихо та спокійно живу своїм життям, на звичайну зарплату автомеханіка, зате чесно.
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…