У мене проблема спілкування з дорослим сином. Живемо у 4-х кімнатній квартирі, яку немає можливості розміняти.
Мені прикро, що син схожий на квартиранта, нічого не роблячи в хаті. Іде, приходить, комп’ютер, відповідальності він не бере за побутом абсолютно.
Хочеться й допомоги, але більше хоч маленької зацікавленості та з його боку. Намагаюся просити допомоги, намагаюся довести, що за якесь облаштування соромно перед гостями, але він відповідає: «Тут я нічого не робитиму».
Я на пенсії, займаюся домашніми повсякденними справами, щось мені одній і не під силу, щось тяжко дається, та й хочеться простого спілкування ввечері. І прибирання, і приготування — все на мені.
Якими словами «достукаться» до співучасті з його боку? Щоб викликати якогось майстра, потрібні гроші, яких ледве вистачає на необхідне. Сина я люблю, він хороша людина, але ось щось я говорю і роблю не так.
Він зовсім не дослухається до мене. Навіть не купує хліба, коли я його про це прошу. Приходить пізно, каже, що не купив, і мені доводиться самій по темряві йти.
Він звик, що в холодильнику є їжа. Звик, що все випране та прибрано. А коли я йому про це говорю, він просто мовчить. Інода навіть на комунальні послуги не вистачає, але він все ігнорує.
Думаю про те, а що буде, коли він приведе дівчину. Тоді мені взагалі житття не буде.
Дев’ятнадцять років… Це той небезпечний і прекрасний вік, коли море по коліна, а любов здається…
Той проклятий чемодан на коліщатках знову виповз із шафи. Поважний кіт Мартин чудово знав: якщо…
— Сидиш там по своїх заробітках, копійку до копійки складаєш, а тут твій рідний син…
— Ритко, ти чула? Твій Васько з міста молоду жінку привіз! Таку кралю, зовсім дівча!…
Крутишся собі роками в одному ритмі, дім — робота, робота — дім, і здається, що…
— Вона що, остаточно з глузду з’їхала? — крізь сміх обурювалася подруга, яка завітала на…