Хочу розповісти вам свою життєву історію, чому мені довелося продати свій будинок та поїхати зі свого села. Не судіть мою сповідь надто суворо, я й так зважилася виговоритися лише в інтернеті, бо тут це можна зробити анонімно і не буде засудження з докорами.
Почалося все з мого невдалого заміжжя. Чоловік гуляв і часто ображав мене, але я терпіла це цілих дев’ять років. Коли він приходив додому, я забирала дітей і йшла до мами.
Але він шукав мене і там. Якось навіть образив мою маму, яка мене від нього захищала.
Я перестала ховатись у неї після цього. Іноді ночувала у сусідів, іноді й на вулиці, щоби не турбувати людей своїми проблемами.
Свекруха до мене та дітей ставилася добре. Неодноразово намагалася вплинути на свого сина, але він нікого не хотів слухати.
Рідного батька мого чоловіка не стало, і свекруха знову вийшла заміж. Її чоловік – вітчим мого чоловіка був набагато молодший за неї.
Жили вони нормально. Своїх дітей у нього не було, тому він дуже був прив’язаний до наших доньок і вважав їх своїми онуками.
Після чергового скандалу, коли чоловік сильно образив мене, я зважилася і подала на розлучення. Свекруха хоч і розуміла, що з ним жити неможливо, але все одно була незадоволена. Адже без сім’ї її син зіп’ється зовсім.
І мала рацію, через три роки мого, тепер уже колишнього, чоловіка не стало. Зі свекрухою ми продовжували спілкуватися.
Свій дім вона заповідала моїм дітям, хоч у неї ще був онук. Але її старший син був забезпечений житлом і не заперечував заповіту, що, погодьтеся, дуже рідко буває.
Єдиною його умовою було, щоб ми доглядали його матір, тому що вона була не дуже здорова. Не було й дня, щоб я чи діти до них не зайшли.
Але все пережите не пройшло для неї даремно, стався напад. Моєї свекрухи не стало в лікарні за кілька днів.
Після похорону ми всі вирішили, що моя старша дочка, яка збиралася заміж, переїде жити до цього будинку. Тепер я приходила до них допомагати дочці, особливо після появи дитини.
І ось одного разу прийшов до мене вітчим мого покійного чоловіка і запропонував мені жити разом. Був він на дванадцять років старший за мене, але не це мене зупиняло.
Це село і «що скажуть люди» грає величезну роль. Моя мама була категорично проти такого мого заміжжя.
Як можна вийти заміж за свекра? Але зненацька мене підтримали мої діти. Вони дуже його любили та вважали своїм дідом. І ми розписалися.
Продали будинок та поїхали жити до нього на батьківщину. Живемо разом уже сім років, і я не шкодую, що вийшла за нього заміж. Жалкую тільки про даремно витрачені роки першого заміжжя.
