Місяць: Листопад 2024
Зять обіцяв приїхати за Вірою Іванівною у суботу вранці. Жаль з дачі їхати, але вже кінець жовтня. Воду відключили, час і додому. — Віра Іванівно, ти вдома? — сусід
Вона не знала, що в нього інша, самозабутньо готувала борщі, запікала курку, пиріжки пекла. Годувала його, милувалася, як він смачно їсть, щаслива була, мріяла про весілля. Він чотири
Марія зустріла хом’яка. Самотній, прекрасний як Джоні Депп, і такий самий потрібний у господарстві. Він переповзав дорогу у небезпечному місці. Розмір середній, шатен, очі сумні, неодружений. Він явно
Мені 34 роки, роботи постійної немає, свого житла теж. Після закінчення школи батьки сказали, що платне навчання це забаганка, досягти успіхів у житті можна і без освіти. Хоча
— Так, Ніка Афанасьєва, сьогодні тебе виписуємо, — лікарка усміхнулася, якоюсь сумною посмішкою. — зустрічати тебе хто-небудь буде? — Мама… дідусь із бабусею… — Гаразд, дзвони, збирайся! Лікарка підвелася і попрямувала
Сніг упереміш із водою – рідка суміш, вона гидко хлюпала вод ногами в сирих досвітніх сутінках. Борис ішов на роботу цим раннім туманним ранком, було видно лише на
Увійшовши до свого будинку з двору, Клавдія втомлено опустилася на диван у кімнаті, і як завжди подивилася на стіну, де в рамці висіла фотографія чоловіка Матвія. Їй скоро
Ірина допомагала клієнтові у виборі квітів, як нервово дзенькнув дзвіночок, двері напружилися на пружині й ніяк не поверталися на місце. Іра вибачилася і вийшла з холодильного відділення. У
Марина прокинулася від будильника. Тьмяне світло осіннього ранку пробивалося крізь фіранки. Олексій, чоловік Марини, вже давно пішов на роботу, залишивши на столі записку: «Доброго ранку! Кава на плиті.
Бабця Іллівна вирішила вирубати бузок. Жила бабця на першому поверсі, й у бузок “встромлялася” поглядом, коли хотіла подивитися, хто там входить у під’їзд або виходить із нього. Пізньої