Головна

Місяць: Січень 2025

— Ну що, татку? Як справи? – запитувала Галя, повертаючись із роботи. — Усе чудово. Я тут картоплі зварив і курку посмажив. Сідай вечеряти, Галочко. Кісточки складай ось у цю миску. Вони підуть для Фокса… – дбайливо говорив батько, сідаючи до столу у великому будинку. — Господи, як добре… Уже й не пам’ятаю, щоб про мене хтось піклувався. Оце так… – протягнула Галя після вечері й обійняла батька
Життєві історії 0
Павло Іванович довго не міг отямитися після того, як втратив дружину. І тільки коли завів собаку за порадою товариша, життя стало трохи веселішим і активнішим. Фокс, так назвав
– Власне, вона і поступилася нам у ціні всього на 100 тисяч, напираючи на те, що нам залишаються пралка, кухня, дещо з меблів. Тільки телевізор і мікрохвильовку хотіла забрати. І договір ми складали з урахуванням усіх цих речей і даючи кузену чоловіка місяць на передачу квартири після того, як уже ми станемо власниками. Вони ж нам казали, що щойно гроші від нас отримають, то одразу й куплять, і речі вивезе тітка, мовляв, їх продавці чекають. А місяць це так – про всяк випадок
Життєві історії 0
Взяли й виламали замок наш, поставили свій, частину речей із квартири просто на сходовий майданчик виставили, а за решту речей, вже як ми їх тільки не просили, але
За столом уже сидів тато і намагався згорнути млинець, густо намазаний сметаною і варенням. — Ось млинець, – бурчав тато, сметана і варення капали на тарілку, а він намагався відкусити то з одного, то з іншого боку. — А сосиски є? – Аня з дитинства любила сосиску в млинець загорнути. При слові «сосиска» почувся стукіт кігтів по ламінанту і в кухню влетів їхній песик Джек. Зазвичай у таких випадках із песиком Джеком вбігав і кіт Тихон. Але кіт ось уже місяць, як пропав на дачі
Життєві історії 0
Увесь робочий тиждень світило яскраве сонце. Але в п’ятницю похолодало, небо затягнуло хмарами і пішов дощ. І Петренки вирішили цими вихідними на дачу не їхати – жовтень уже
Ким її тільки не називали: і Шапокляк, і Штукатурка, але врешті-решт зупинилися на найочевиднішому – Калоша. Адже Люба ніколи не розлучалася зі своїми червоними не вбитими калошами, а Калошею прозвали її на старий манер. Про кличку цю знали всі від малого до великого: і сусіди, і діти, і чоловік, але тільки не сама Люба. В очі Любу нікому не хотілося ображати грубо, адже була вона жінкою доброю, простою, нехай і з дивацтвами, тому й прощалися їй папуаські крайнощі
Життєві історії 0
— Ну і куди ти так виряджаєшся, га, матір? — Тобі подобається? – осяялася Люба посмішкою. — А то! Усі кутюр’є вже ридають від заздрості разом зі мною.
— Ти сестру свою наймаєш для того, щоб просто «легально» їй грошима допомагати, вважаєш, що мій син багато заробляє чи що? Ну як це так, ти в декреті, а з дитиною буде сидіти ще хтось? Яка няня? У жебраків слуг немає. Ах, ви не жебраки? Тоді, вибачте, чому ви живете в моїй квартирі, а не у своїй? Ти по подружках бігати зібралася, серіалів надивилася про багатих
Життєві історії 0
Віта – молода мама, доньці молодої жінки лише півроку. Нещодавно Віта домовилася з двоюрідною сестрою про те, що та приходитиме на півдня тричі на тиждень. І не просто
Сьогодні йому знову наснилася мати. Вона стоїть у палісаднику біля куща з багряними ароматними вишнями під вікном їхнього невеликого сільського будинку. Ситцева сукня в синю квітку підв’язана фартухом, посивіле завчасно волосся акуратно прибране під білу хустку. Вона мовчки дивиться на сина очима, сповненими тепла, ніжності та надії. «Докорів і тільки докорів. Ось чого я гідний. А не цього погляду» – прокинувшись, подумав Борис
Життєві історії 0
— Так, об одинадцятій у мене манікюр, щоб час не витрачати, а ти поки заскочи в магазин, купи сонцезахисний крем. Тільки обов’язково фактор 50+. У нас з Вікою
— А мені чоловік автівку подарував! А мені чоловік айфон купив! А мені чоловік купить, все, що я захочу! Наспівувала вона, накриваючи на стіл о першій годині ночі, ретельно протираючи прилади і нарізаючи м’ясо. Чоловік її крутий чолов’яга, завжди при грошах, що має впливових друзів, щойно зателефонував і сказав: — За півгодини приїду з Олександром, щоб як завжди! Як завжди, це коли чоловік приїжджав додому з друзями, після бурхливого застілля в ресторані. І веселощі тривали в багатому особняку Панченків, де Аліса була і за шеф-кухаря, і за офіціантку
Життєві історії 0
Алісі заздрили всі! До скреготу в зубах, до сліз та істерик темної ночі в подушку! Подруги, друзі, родичі, знайомі, сусіди, всі, хто знав її! Заздрили до крику, але
Чоловік вигнав мене з моєї ж квартири, але я просто так не здалася
Життєві історії 0
Дощ барабанив по парасольці, коли я підіймалася сходами до своєї квартири. Ноги гули після довгого робочого дня, але думка про домашній затишок зігрівала. Я залишила в духовці яблучний
— Зрозуміло, цей шедевр мені не по кишені, — зніяковіло посміхнувся Слава. — Це наша фамільна каблучка, вона передається від нареченого до нареченої. У нього якась дивовижна історія, я зараз до ладу не згадаю, не брешу. Євгенія! Будь моєю дружиною
Життєві історії 0
Я сиділа, втиснувши голову в плечі, слухаючи, як з обох боків на мене мчать потоки лайки. Валентина Олександрівна, мама мого майбутнього нареченого, не вибираючи виразів, звинувачувала мене у
Що ж, почали спілкуватися, він одразу ж якось по-серйозному до мене – запропонував стати його дівчиною. Ну, я, звісно, погодилась, а як же, наче так усе йшло до кохання
Життєві історії 0
Ох, життя ж бо штука непроста. Оце жива собі, думала, що мене нічого не здивує, а тут раз – і все пішло коту під хвіст. Отак і я,

You cannot copy content of this page