Головна

Автор: Selena

— Мамо, – сказала мені Оленка 4 роки тому, – я вирішила на весілля запросити родичів: тата, бабусю і двох своїх  сестер. Моя донька мала повне право на це. Я хвилювалася, але забороняти було нерозумно. Приїхали всі. І колишній чоловік, і колишня свекруха, і дівчатка 13-ти та 15-ти років – сестри моєї Олени
Життєві історії 0
— Ти старша за нього на 3 роки! – вигукувала мама багато років тому, коли я вперше зібралася заміж, – але і це ще не все! Ви абсолютно
Нещодавно Яна просто не витримала. Вона якраз привезла мамі продукти, сиділа і вимірювала тій тиск, а то в мами «мушки в очах», а та завела пластинку про другу дитину, що вона шкодувала і Яна пошкодує. — Та не пошкодую я, мамо, – в серцях відповіла донька. – Не побажаю я нікому такої долі – літніх батьків на шиї
Життєві історії 0
— Так вийшло, що в Яни та Миколи з батьків залишилися тільки мами. Батька дружини не стало через рік після весілля дітей, батька чоловіка – півтора року тому.
— Ой, ляпнула я щось не так. Гаразд, ти краще наше варення спробуй. У місті ти такого точно не знайдеш! А ввечері цим самим варенням Олена намагалася пригостити Павла. — Прибери! Ніякі їхні частування я їсти не буду
Життєві історії 0
— Здайте нам квартиру! Ми ж рідні люди! – просила Олену її троюрідна сестра Тоня. Місяць тому Тоня з чоловіком приїхали жити в місто і рівно стільки прожили
— Я права була, що не дала вам виховувати дитину! – заявила свекруха. – Він усього лише в гості прийшов і то його насварили, а якби жив із вами? Перетворили б його на прислугу? Не піде він більше до вас. Хочеш бачити сина? Сам сюди приїжджай. Ось так мене взагалі відсторонили від пасинка
Життєві історії 0
— Беріть і виховуйте! Зрештою, ви – батьки. А я всього лише бабуся. Так заявила моєму чоловікові свекруха і привела на поріг моєї квартири 13-ти річного сина чоловіка
— Напої можна самим привезти, – телефонує мама Георгія майбутній невістці, – закуску частково теж. Домовся з рестораном, ми соління привеземо свої, салати різні, фрукти теж купимо. Але весілля треба. Кому сказати, що син вирішив нікого не покликати на таке свято – засоромляться ж родичі
Життєві історії 0
— Подали заяву, весілля у нас призначене на середину листопада, – каже Ніна подрузі, – нікуди особливо не поїдеш, за кордон ми не зможемо і взагалі, головне зараз
До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і вибрала близьке до міста мальовниче село з невеликою кількістю мешканців – хотілося тиші та спокою, зближення з природою і свого саду з невеликим городиком для душі
Життєві історії 0
Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія – придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і
— Ти з глузду з’їхала? – Яків ледь не пальцем біля скроні покрутив, – У мене своя квартира, ремонт закінчую, а піду жити до тестя? Здуріти просто. Ну пішла мати, але хіба це твоя проблема? Батько дорослий, дієздатний, зрештою, є соціальні служби, спеціальні установи
Життєві історії 0
— Ну, звісно, він на це не погодився, – відповідає подрузі Катя, – я б теж, напевно, не погодилася, за таких вступних даних, чого гріха таїти, тому я
— Дві доньки? А де Марія, цікаво? Це вона до тебе їздить сюди, у лікарню? Вона розмовляє з лікарями, передачки носить, купує ліки? Це напевно Марійка тебе зараз готова до себе забрати, щоб ти не мучилася? Ні, мамо, так не піде. Марія спокійнісінько поїхала до чоловіка, хоча й знала, в якому ти стані. Кому горщики, тому й квартира, мамо
Життєві історії 0
— Ну як я зможу це виконати, – мало не плаче Маргарита Олександрівна. – У мене ж не одна донька, а дві. І Люда налаштована категорично: раз їй
Вдома був безлад . — Ти що-небудь їв? – запитав він у Сашка. — Ні – Сашко потупив погляд. Йому було соромно за маму. — Ну підемо, подивимося. На кухні не було нічого їстівного, тільки недопита пляшка і кірка черствого хліба
Без категорії 0
Колись у Сашка були і мама, і тато. Кожні вихідні вони разом ходили до зоопарку, на атракціони, купували солодку вату та морозиво. Весело сміялися. Це було найщасливіше дитинство.
— Вірно. Грошей немає. І в Каті моєї грошей немає. Але вона чомусь так близько до серця все сприйняла, що тепер вимагає моєї участі. Точніше навіть не так, вона просить у мене в борг велику суму грошей, щоб поховати татуся як годиться з усіма почестями. Уявляєш?
Життєві історії 0
Звістку про те, що її колишнього чоловіка не стало, Ксенія Олексіївна сприйняла з величезною байдужістю. Не пораділа, чому вже тут радіти, але й не засмутилася. — А з

You cannot copy content of this page