Автор: Selena
— Ну що, мої любі? Вступили обидві? Молодці які! Ти, Віко, куди вступила? — спитала бабуся. — На бухгалтерський облік, — відповіла онучка. — А ти, Ніно? —
Леонід, доївши котлету й дбайливо дошкрібши з тарілки залишки пюре, перевів погляд на дружину. Марійка сьогодні була в чудовому гуморі, навіть щось наспівувала, домиваючи посуд. — Доїв? —
— Чуєш, Валюшо! Я тут продуктів накупив, стіл будемо накривати, бо син сьогодні наречену приведе знайомитися! Федір сяяв, мов те ясне сонечко, лисина блищала, відбиваючи світло лампочки в
— Ну що, Олено, поїхали твої “міські”? — Ліда співчутливо поглянула на подругу. — І не кажи, Лідо, слава Богу, поїхали! — Поліна втомлено похитала головою. — Та
— Микито, а ну сядь! Потрібно терміново поговорити! – дружина сіла за стіл, її обличчя виражало рішучість. Чоловік сів поруч. Оксана витерла хусточкою мокрі очі: — Я не знаю,
— Ой ти навіть не уявляєш, приходжу, а в них у холодильнику ящик стоїть. Із замком. Мама руками розводить: батько знову чудить, ну я розлютилася звісно, висловила все,
Пізно ввечері, коли Ліда Миколаївна вже думала, що ось-ось нарешті заскочить у душ і впаде на подушку, раптом затріщав телефон. Це був Віктор, її старший син. — Мамо,
А от звідки ж взявся той Василь у їхньому селі — справді ніхто достеменно не знав. Принаймні, Ліза точно не знала, хоч і чула про нього різні пересуди.
Пізно ввечері, коли Ліля вже саме збиралася скинути денний клопіт у душі й поринути у сон (ну а що, має право раніше лягти, адже вранці вставати ще до
У хаті стояла така тиша, що аж дзвеніла. Лише муха дзижчала, кружляючи біля вікна, та старий будильник на полиці буфета монотонно цокав, відміряючи секунди. Ліді чомусь здавалося, що