Ще півтора року насолоджувався свободою, серйозних стосунків не будував, тільки швидкоплинні зустрічі з представницями слабкої статі. Роботу собі хорошу знайшов, до однокласника свого в юридичну фірму влаштувався, сиджу знову, папірці перекладаю. Але ось перед Новим роком відчув я щенячу тугу й самотність. Маму свою згадав, старих, захотілося справжнього сімейного свята. Щоб ялинка стояла, дружина холодець зварила, салатів нарізала, щоб діти бігали
Вперше я одружився не з великої любові, а просто треба було за когось зачепитися. Так вийшло, що до двадцяти п’яти років я залишився зовсім один: ні бабусі з
Пишався тим, що грошима їм допомагаю, говорив друзям, мовляв, кому вона потрібна, крім мене, з дитиною. Був неабияк поважним, благодійником себе вважав. А батько мій, на такі розмови сказав мені одного разу: «Це не ти її з дитиною взяв. Це тебе, самотнього, в сім’ю прийняли». Я тоді його не зрозумів, відмахнувся
Володимир Вікторович чекав обходу. Є надія, що сьогодні його випишуть. Похмурі стіни лікарняної палати набридли, і ще більше набрид сусід Гришка. Весь день Гришко травив байки, а вночі,
Теща від напруги аж на стільці вся викрутилася. Тільки скрип-скрип у кабінеті… І тут лікарка розвела руками: — Та ні, каже, з сюрпризами у Вашого майбутнього зятя все гаразд, чистий він. А ось онук у Вас буде підвищеної кошлатості. І вуса в нього будуть, як у таргана всі дівчата його
Я зібрався одружитися. Наречену собі в бібліотеці знайшов, працює вона там. Усе як треба: маленька, непоказна, у сірому костюмчику і в окулярах із товстою оправою. А навіщо мені
— Вова, може, відзначимо в якомусь недорогому кафе? – запитала вона. — Навіщо в кафе? У нас простора вітальня і розсувний стіл якраз для таких випадків, – насупив брови Володимир. – Запечи курочку, відвари картоплі. Салатів побільше зроби. І нарізку. Підемо разом у магазин сьогодні і купимо продукти. — Стільки всього наготувати? – жахнулася Олена. – Та коли ж я це все зроблю, якщо Алінка з рук не злазить? Давай замовимо готову їжу
— Іменинниця наша зовсім нікудишня господиня. Курку спалила, дитину заспокоїти не може, стіл не накрила, – перераховувала свекруха збентеженій свасі. – Ставлю тобі двійку за виховання доньки! Ніна
І одного разу вона вийшла трохи пізніше з дому, коли приїхав Діма, бо допомогла тітці Тані спустити банки із закрутками в льох. І побачила, як сестричка Олена цілує її Діму, обвивши його руками за шию. Побачивши Катю, Діма зняв її руки з себе і подивився винувато. Але Катя кинулася геть, вона бігла вулицею, не відчуваючи під собою ніг. Сльози застилали її обличчя. Отямилася на краю села, впала під великий дуб, закрила обличчя руками й розридалася
Катрусі було шість років, коли від неї пішла мама. Вона чекала братика, коли мамі стало зле і її відвезли в лікарню. А звідти вона не повернулася, і братика
— А сусід наш, з другого поверху, зовсім з глузду з’їхав. Самому восьмий десяток пішов, а він молоденьку в дім притягнув, – нарікає одна із сусідок на лавочці у дворі п’ятиповерхового будинку. — І то вірно, – вступилася в розмову інша, – я йому кажу, розплющ очі, старче, пані твоя вдень соплі тобі витирає, а ночами на побачення бігає, сама бачила
— А сусід наш, з другого поверху, зовсім з глузду з’їхав. Самому восьмий десяток пішов, а він молоденьку в дім притягнув, – нарікає одна із сусідок на лавочці
«Знаєте, матуся! Відчепіться ви від дитини! Вона абсолютно здорова і повністю вкладається в усі норми: і за зростом, і за вагою. І від вашого бажання рости не перестане. І вашого типу фігури у неї не буде ніколи.» Тільки тоді мама змирилася і махнула рукою. Ну хоч здорова. А зовнішність… Ну не всім же красунями бути! Хтось і кремезних дівчат любить. Напевно
Уже з раннього віку стало зрозуміло, що Анюта «породою» пішла не в матір, худеньку пташку-невеличку, а в батька, справжнього українського козака. Висока, велика, широкоплеча, з круглим рум’яним обличчям
Коли Денис сказав дружині, що вони відправляються в Карпати, в окремий будиночок з басейном в горах, радості її не було меж: — Так хотілося спокою, щоб тільки ти і я! Як ти здогадався, що я саме туди хочу? — Ось великий секрет! Ти мені місяць тому всі вуха просвербіла, про те, як твоя подружка Алінка шикарно там відпочила. Два тижні пролетіли, як один день. Еля і Денис повернулися щасливі, з купою подарунків для рідних
Денис вийшов із під’їзду, де жила його кохана дівчина – Еля. Взагалі повне її ім’я – Ельвіра, але вона його не любила і завжди представлялася як Еля. —
— Ти, що – не бачила? Я тобі довірила дочку, а ти навіть не потрудилася поцікавитися, що з нею відбувається, з якими людьми вона зустрічається, де проводить час? — Маріє, я тебе не розумію. По-моєму, ми домовлялися, що надаю Насті кімнату. Стежити, як і з ким вона проводить час, ти мене не просила. А навіть якби й попросила, я б не погодилася. Що сталося
Ніна взяла телефон – три пропущені з одного й того самого незнайомого номера. «Треба буде – ще раз подзвонять», – подумала вона і не стала порушувати своє правило
— Побачу поруч Федьку Щербака – коси обірву, вдома замкну. Зрозуміло, що слухалися не всі, і Федька, часто приходячи додому під ранок, струшував із себе солому або сіно. Не раз доводилося йому вистрибувати з вікон – добре, що двоповерхових будинків у селі не було. А коли в якоїсь молодиці зʼявлялася дитина, сільські пліткарки обов’язково приходили в будинок – подивитися, чи не схоже маля на Федора. І, кажуть, випадки були
Федір Петрович Щербак прийшов з роботи і на ґанку спіткнувся об велику валізу. Поруч із валізою стояла картонна коробка з-під телевізора, перев’язана білизняною мотузкою. Він смикнув за дверну

You cannot copy content of this page