– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити
– Синку, ну навіщо тобі вона? – суворо казала Раїса Миколаївна своєму синові. – Знаю я таких, тільки й думають, як квартиру нашу привласнити. – Мамо, вона не
– У вас є чоловік, двоє дітей, – продовжувала говорити загадками жінка. – А вам видно цього мало, ви ще й чужу сім’ю зруйнувати хочете
У неділю зранку Ірина вирушила за покупками в магазин. На виході із під’їзду на неї буквально налетіла жінка. – Ірина Віталіївна? – Запитала вона. – Так, – підтвердила
– То вам потрібні гроші, чи ні? – зупинила її Олена. – Сядьте, – тихо, але владно наказала вона. – Розумію, неприємно чути критику на свою адресу. А хто вам правду скаже
Віра вважала, що її життя склалося успішно. Заміж вийшла після закінчення університету за коханого хлопця. Вони одразу вирішили, що жити з батьками не будуть, винаймали квартиру. Потім з’явився син
– Ви такі молодці, у вас такі стосунки, ну просто ідеальна родина. Та ще й “золоті дітки” – донька та синочок, – говорили Ірині, – Іро, як тобі пощастило з чоловіком
Ірина нарізала цибулю і плакала від безсилля, та й від цибулі теж. – Ну, чому знову все не так? Прикро до сліз, а Вітя поводиться наче нічого не
Я я вирішила знайти своєму чоловіку нову дружину. Моя жіноча інтуїція та знання Вадима допоможуть не помилитися у виборі. Я попросила Вадима спочатку придивитися до одиноких жінок на роботі
“Добрий день, Наталю. Ви мене не знаєте. Річ у тім, що я і Вадим.. Ми разом. Вадим довго не піддавався своїм почуттям, але кохання взяло своє. Я закохалася
— Приймеш у прийми? Я все розпродав: худобу, будинок продав. За тиждень треба будинок звільнити. Знаєш, без тебе стало зовсім зле, тоскно, й нічого не радувало. Навіщо мені це все? Я роблю тобі офіційну пропозицію руки й серця! А ще запрошую у весільну подорож. Я ж ніколи ніде не був
Галина Іванівна вже майже п’ять років отримувала пенсію, але продовжувала працювати на заводі кольорових металів на ділянці спайки. У простої людини потреба, напевно, ніколи не закінчується: то одне
— У будні він працює, й ми з дитиною його не бачимо, — сердиться Поліна. — У вихідні він скаче по озерах і полях, і ми його не бачимо. Я, чесно, вже мало розумію, я заміжня чи ні?
Єдина тема, через яку сваряться зараз Поліна з чоловіком, — це його друзі та його захоплення. Щоправда, тема ця велика, вона розростається й заповнює собою вже майже весь
У свекрухи завжди знайдеться для всіх тепле слово, невістку вона обов’язково за щось похвалить: за нову сукню, яка вигідно підкреслює фігуру, за нове призначення: «А я й не сумнівалася, що ти молодець, хто гідніший за тебе? Нікого немає!» І похвала ця щира, не чергова
На Ганнусю сердиться її ненька. Суть претензій така: у доньки ближчі й довірливіші стосунки зі свекрухою, а не з нею. Прикро. — Не вважаю себе в чомусь винною,
Усіх жінок бабуся ділила на коштовних перлин і безбарвний пісок. Вона садовила онука за стіл, пильно стежачи, щоб жоден пиріжок чи млинець не втік на подвір’я між обідами, наливала йому запашний чай чи парне молоко у велику білу кружку, розцяцьковану червоним горошком, сідала поруч і повчала
Третя наречена за останні півроку зникла з життя Павла, наче ранковий туман. Цього разу її прощальний крик розрізав тишу кафе, змушуючи відвідувачів ще довго обертати голови в бік
— Це добре, що ви такі, – раділа мати Лілі, – чи це не щастя? Будуєте своє гніздо, ось і дитинка скоро буде. А це – величезна радість
Ліля на думку матері засиділася в дівках. Жінка раз у раз спонукала доньку завести кавалера, і бути більш поступливою та м’якою. — Ти зі своїм характером точно одна

You cannot copy content of this page