Життєві історії
– Може, годі вже вбиратися? Для кого стараєшся? – Олег невдоволено глянув на Ірину. – Коханий, у мене на роботі є певний дрес-код. – Раніше ходила у джинсах.
– Олено, ну скільки можна? Я тобі минулого разу сказав, що це перебір. Ти що хочеш з мене останні соки вичавити? — чоловік вийшов із квартири, голосно гримнувши
Галина йшла додому. Вона дуже втомилася. Цілий день жінка фасувала овочі в магазині, носила важкі мішки, ящики… Потім прибирала у підсобних приміщеннях. Магазин закривався о десятій годині вечора.
— А, ну ж бо забирай свого шмаркача і чеши звідси! Подивіться на неї, грошей просити прийшла? Нахабна! Таня опустила очі і, стримуючи сльози, швидко покотила візок до
Я стільки років на цю дитину чекала. Точніше, не цієї, а взагалі! – засмучена Алла. – Мені свекри постійно робили та й мої батьки ставили запитання: коли ж,
«У подружок мами молоді й красиві, а в мене ні. Моя більше на бабусю схожа, прикро дуже…» — Катрусю! Там за тобою бабуся прийшла! – Катя виглянула в
Наш з Марією батько поїхав кудись на заробітки, і пропав, коли я навчався у п’ятому класі, а сестра – у першому. Точніше, тоді він зник із кінцями. А
— Хто ж ще допоможе, як не рідна сестра – так і сказала, уявляєш, – розмовляє з близькою подругою Софія Тимофіївна, – це замість віддачі грошей! Від кого
— Він з сестрою мого чоловіка був 14 років одружений, двоє дітей у них, – дві жінки гуляють і перемивають кісточки знайомим і знайомим знайомих, – ти мені
— Зустрічалися півтора року і зовсім не розмовляли про це, – засмучена Надія. – Зате тепер я – продумана і меркантильна, виявляється. — Остаточно весілля скасувала? – запитує