Життєві історії
Федю, Федю? А що у тебе на роботі? Все гаразд? – Нормально. Як завжди. – Федю, Федю, а підемо вечеряти! Я пельмені наліпила, як ти любиш. Ходімо, га? – Не голодний
– Олеже, мені тут твоя мама дзвонила, каже до тебе вдень додзвонитися не могла! – сказала чоловікові Орися, коли він прийшов додому з роботи. – Так, знаю, вона мені потім передзвонила
– Боже, ну за що мені все це? – Рита театрально зітхнула, а її подруга, зробивши ковток ігристого, знизала плечима: – Слухай, Ритуля, ну треба віддати Валерію належне – фінансово він тебе
Марія Миколаївна сиділа у своїй кімнаті з зачиненими дверима, і намагалася не заважати молоді. Жила вона з онуком Кирилом, його дружиною Поліною і правнуком Іванком разом уже дев’ять
— Диплом отримала? Коли приїдеш, батько тебе вже чекає не дочекається. Місце для тебе тримає, та й ще дехто на тебе чекає, здогадуєшся? – навіть по голосу було
Старий йшов у вічність. Баба знала про це, відчувала кожною частинкою своєї прикипілої до старого душі. Вона спокійно прийняла це, зовні спокійно. Усередині боялася, хоча й знала, що
Життя таке швидкоплинне – я й не помітила, як розміняла сьомий десяток. А в пам’яті назавжди залишилося три загадкові моменти моєї долі. У юні роки, як кожна дівчина,
— Дивись, знову твій прийшов, у чергу встав, а сам так і шукає тебе очима! – злегка штовхнула ліктем свою напарницю Надя і показала очима, – Он там
— Світлано, здрастуй, – старечий голос у слухавці, – Я дізналася – “Нюта”. — Що? Ви про що, Віра Семенівно? — Ну, пам’ятаєш… нік. Ти сказала потрібен її
Коли Павло повернувся з довгого відрядження додому, його зустріли величезні зміни. – Отакої… – увійшовши до квартири, просто з порога захоплено пробурмотів він. – Так! – гордо вигукнула дружина, обіймаючи чоловіка. – Ми