Я мама трьох дітей. У мене дві дочки (9 і 8 років) і маленький синочок, якому 4 місяці. Останнім часом дуже важко спілкуватися з чоловіком. Він змінився дуже сильно, став злим і агресивним, і я стала тим же йому відповідати.
Сил уже немає терпіти постійні суперечки, і діти від цього страждають. Постійно дорікає грошима, що я завжди від нього щось вимагаю і відволікаю його від роботи своїми проханнями.
Він же знав, що таке троє дітей! Це втричі більше відповідальності, турботи та звісно фінансів. Повністю виховання та побут він скинув на мене.
У його розумінні я ж у декреті і нічого не роблю. Цілий день лежу на ліжку. При цьому всю жіночу працю хтось робить! Дякую дівчата дуже допомагають.
Думала, дитина якось зблизить, а вийшло навпаки. Через нерви вже майже молока немає. Прикро. Начебто стараєшся, хочеш як краще, а вийшло як завжди.
Коханою жінкою себе не відчуваю і від цього впадаю в сказ. Хотіла з ним поговорити спокійно і, як завжди, посварилися.
Зараз повністю фінансово залежу від чоловіка, і це дуже важко.
Я намагаюся розуміти його, що він важко працює і втомлюється, але я не ледарю. Навіть все що в душі накипіло і нема кому й висловити.
Маму не хочу засмучувати, а так сміття з хати не хочу виносити. Думала поскаржитися свекрусі, а в результаті сама залишилася винною. Вирішила написати історію цю, гадаю, хоч тут анонімно поскаржуся, може стане легше.
