Оля народилася у сім’ї, де дідусь був засновником великого аграрного холдингу. Фірма приносила мільйони, але батьки Ольги в молодості не сильно переймалися тим, як їх примножити. Вони лише витрачали. Купували непотрібні речі та створювали збиткові бізнес-проекти. Справа не йшла. Через це дідусь припинив спонсорувати свого сина, а той на знак протесту переїхав із дитиною та дружиною до іншого міста.
Маленька Оля любила дідуся Вітю. Вона хоч була не сильна в агробізнесі, але сильною волею та сталевим характером явно пішла до нього. Внучка любила ті нечасті поїздки, коли вони могли бачитися. Якось дідусь Вітя навіть пообіцяв, що Оля зможе керувати його компанією.
Тоді Оля не повірила і вирішила, що дідусь просто жартує. Але коли про це дізналися батьки, то ніби з ланцюга зірвалися. Вони ніяк не могли зрозуміти, як їхня ж дитина обскакала прямих спадкоємців. Батьки без допомоги діда заробляли досить мізерно. І Оля була змушена слухатись. Носити старий одяг, користуватись старими гаджетами. Загалом, схилитися перед батьківськими рукавами.
Вчити дітей – ось що по-справжньому подобалося Олі. Дівчина сама вступила до університету, а потім влаштувалась у хорошу приватну школу. Діти прийняли її надзвичайно тепло, адже молода та прогресивна вчителька подавала знання максимально легко та цікаво. Дідусь Вітя на той момент встиг подарувати Олі круту машину, а також залишити на її особистому рахунку в банку шестизначну суму. Зрозуміло, що батьки про це не знали.
Дідусь пишався тим, як Оля займається улюбленою справою. У неї чудово виходило викладати англійську. Якось дівчина навіть задумалася про те, щоб відкрити власну школу.
Згодом думки про власну школу відвідували Ольгу все частіше. У тій школі, де вона працювала, деякі колеги намагалися буквально вижити її з колективу. Двом молодим вчителькам Оля була ніби кістка у горлі. Їх дратувало, що багаті та розпещені діти так люблять і поважають якусь жебрачку.
Матеріальні блага Олю справді цікавили мало. Якби вона хотіла, вже давно б витрачала гроші, що дісталися від багатого дідуся. Але дівчина щиро хотіла досягти успіху самостійно. І в неї непогано виходило, поки колеги не вирішили остаточно позбутися її.
Зімітували крадіжку дорогого телефону та грошей в однієї з колег, а вкрадене, звичайно ж, знайшли у сумці Ольги.
Оля намагалася безрезультатно достукатися до директора школи та пояснити, що це лише постановка, щоб її звільнили. Але той був непохитний. Це й не дивно, адже одна із суперниць Олі була його коханкою. Директор просто сказав дівчині звільнитися, щоб усі були задоволені.
Після звільнення Оля не витримала. Вона взяла машину, яку подарував дідусь, і помчала до аеропорту. Квиток їй дбайливо подарував дід Вітя. Тиждень відпочинку в теплій Італії видавався Оле раєм. Тим більше зараз там проходила важлива агровиставка, де звільнена вчителька успішно розшукала улюбленого родича.
Дівчина розповіла дідусеві, що хоче вкласти гроші у розвиток мережі своїх шкіл іноземної мови. На це він лише посміхнувся і похвалив онуку.