Із дружиною живемо 6 років, є дитина (4 роки). Я старший за неї на 8 років. Коли одружилися, я вже мав квартиру, машину, гарну високооплачувану роботу. Сім’я у нас дружна і ми кохаємо одне одного, але нещодавно розпочався конфлікт.
Батьки дружини продали свою машину, щоб допомогти сестрі дружини із житлом (вона у розлученні). Батьки дружини планували через півроку чи пару місяців купити іншу, але якось не склалося, не вистачало грошей, точніше, на що є гроші, не хочеться, ніби накопичують далі.
У повсякденному житті батькам дружини машина не дуже потрібна, робота у них у кроковій доступності, машина у них була переважно для дачі. Дружина в мене не водить.
Зрозуміло, що коли є потреба, я відвожу за нашими сімейними справами дружину та дитину. Але тут мене за півроку дуже дістали теща з тестем і сестра дружини з племінником.
Постійні прохання відвезти, привезти. То лікарня, то розсада, то у племінника виступ, то ветклініка, то ще щось.
Практично кожні вихідні, та й на тижні, іноді щось треба. Сварка сталася цієї п’ятниці, зателефонувала теща, сказала, що спекотно і їх у черговий раз треба відвезти і забрати з дачі, причому разом із сестрою дружини та племінником, а живуть вони в різних кінцях міста, тобто ще плюс година-півтори.
Ми на їхню дачу не їздимо, максимум двічі на рік. Я сказав, що у нас свої плани на вихідні і, на жаль, не можу їх відвезти та привезти, і що я не таксі, якщо треба можу дати грошей на таксі, зрештою, можу я у вихідні провести час як я хочу та відпочити.
Всі обурення родичів посипалися на дружину, причому я краєм вуха чув, як вони невтішно мене називали. Дружина на моєму боці розуміє, що її рідня вже дістала, і наші вихідні ми хочемо провести за своїм розкладом, але дипломатично натякнула мені, що може, потерпимо, хоч би літо.
Я розповів дружині, що частково чув розмову з тещею та й тесть потім дзвонив. Поцікавився, чому вона мене не захищала, а просто слухала.
Чому сама не сказала, що нахабство має межі. В результаті не посварилися, дружина каже, що розгубилася.
Але я однозначно сказав, що з її ріднею спілкуватися не хочу лише після вибачень.
Сьогодні, як ні в чому небувало, зателефонувала теща, але після того, як я запитав, чи не хоче вона вибачитися за те, що наговорила дружині, вона кинула слухавку.
Не знаю, як поводитися далі. Дружину теж не хочеться нервувати.
