Купили з чоловіком квартиру, вірніше купив він, я додала три тисячі доларів, сплачую позику сто п’ятдесят, і віддала свекрусі теж сто тисяч, оскільки вона нам перезаймала на квартиру. Жили до цього громадянським шлюбом 8 років, жили у моїй квартирі.
Вирішили, що аніж платити за 2 квартири, краще купити одну велику. Так і вчинили.
Звісно, перед купівлею квартири ми одружилися офіційно. Мені вже п’ятий десяток, а чоловікові шостий.
Свекруха дуже владна жінка, і я, знаючи її дуже добре, пішла на це, щоб потім мені не залишитися без житла. У першому шлюбі у чоловіка квартира була, але йому дісталася одна третина, і ту його мати переписала на себе, і гроші вклала в бізнес на три роки, і віддала їх тільки, коли ми вирішили купувати квартиру.
Звичайно без жодних %, а ми їй %, хай і невеликі віддавали. Про розпис наш вона не знала, це була чисто формальність, ніяких урочистостей і гостей нам не треба було.
Ми хотіли потім сказати їй, запросити їх до нас, але люди їй повідомили раніше. Я знаю, що винна, але я маю страх залишитися на вулиці.
Власник квартири тільки чоловік, свекруха сказала йому, що якщо спробую переписати частку на себе, вона мене знищить. До того, як вона дізналася про шлюб, все було гаразд.
Зараз у мене бажання кинути все та поїхати. Почалася просто цькування тишком-нишком, вона каже все чоловікові, він слухає і вірить, став дуже злим, я його таким за прожитих разом вісім років ніколи не бачила.
Свекруха дорікала мені тим, що я взагалі нічого не вклала в квартиру. Все їх, ще й сина її одного, а я їй сказала, що я нічого не забираю у вас і жити з ним хотіла до кінця життя.
У мене ще свою квартиру не продано, але я всі гроші, що були, все до копійки віддала свекрусі. За мою квартиру лишився борг, мені його тепер не виплатити.
Виходу у мене немає, доведеться продавати свою квартиру, вона в дерев’яному будинку, там всі зручності, але ніякого ремонту. Я про хороший ремонт говорю, а грошей у мене немає зовсім, щоб і борг погасити та ремонт зробити.
Дійшло до того, що моя мати приїхала пожити, бо померла моя бабуся, і нам обом було дуже важко, і я тому маму покликала до нас. Живе вона 2 тижні, скоро поїде, так свекруха постійно мене запитує, коли моя мати поїде, хоча квартира 80 кв.м.
І коли ми ще тільки купили, я розповіла про мою сестру, вони в іншому місті живуть. Так свекруха вже й тоді таким незадоволеним тоном спитала, що й вони тепер гостюватимуть.
Чоловіка рідня до нас їздить, діти його з онуками, я постійно намагаюся купити їм, подарунки або грошима коли потрібно допомогти, поки ще була можливість. Загалом мене, мабуть, виживають усіма силами, чоловік мати слухає, і теж жене мене.
Зараз нещодавно була сварка і гнав мене та маму мою. Я знаю, що я не подарунок, але ж я нічого не хочу забирати у них, я просто хочу жити спокійно у себе вдома, і щоб до мене люди приходили, подруги.
А зараз ніхто не ходить до мене взагалі, мама скоро поїде, у неї півбудинку в аварійному стані, після бабусі лишився. Я зрозуміти не можу, чого свекрусі треба.
У них зі свекром і будинок, і квартира з розкішним ремонтом. Не хочу свою продавати, але й туди не поїду, хочу зовсім поїхати в інше місто, винайняти квартиру і жити.
Я так зрозуміла, що їй взагалі не треба було нашого шлюбу, а громадянський її влаштовував. Я дуже втомилася, ще й кредит мені платити за цю квартиру до 2026 року.
Знала б як буде, то краще б на ці гроші свою відремонтувала б і борг би погасила.
Але аж ніяк не думала, що до такого дійде.
Та й квартиру я всю сама обставила, все нове купила, і побутову техніку також. Що робити?
Вона мені в очі не каже нічого. Чоловік теж каже, що ти зі мною тільки через квартиру розписалася. А це свекруха його налаштовує. Гидко і вони мені остогидли, ніяк не думала, що так все закінчиться.
