Мої батьки одружені 25 років. У мене є молодша сестра, їй 19 років і, як я нещодавно дізналася, маю ще й молодшого брата, якому 15 років. Мама мені також розповіла, що коли я була маленька, батько мій зраджував їй, і коханка повідомила, зо чекає від нього дитину.
Батько дуже хотів сина, але в нього дві доньки, і він його всиновив і почав його виховувати. Мама дізналася про все випадково, коли позашлюбному батьковому синові було 9 місяців.
Я можу тільки уявити, що вона пережила в той момент, який це був для неї біль. Батько не збирався нас кидати, мама, мабуть, сильно любить його і до того ж дві маленькі доньки.
Сама вона тоді не працювала, і залишилося все як є. Якось усе це пережилося, розмови припинилися.
Тато знайшов роботу до душі і дуже зручну в такій ситуації: постійні відрядження, а додому він приїжджав кілька разів на тиждень, а зараз й раз на тиждень. Ми з сестрою нічого не знали і думали, що так воно і є, тато має таку роботу.
Свята, дні народження, Новий рік його ніколи не було з нами. Говорив, що важливі контракти, термінова робота загалом завжди були правдоподібними відмовками.
Гроші він давав, але їх не вистачало. І це при тому, що зарплата в нього дуже хороша.
У мами спокійний характер, вона з нього ніколи не вимагала нічого, а тому, напевно, давав він стільки грошей, щоб ми не померли з голоду. Мама збирала нас у школу насилу, купили одну водолазку, піджак і штани і ходиш весь рік в одному одязі щодня.
Не могли ми собі дозволити іноді сходити і в кіно, не те, щоб кудись за кордон поїхати відпочивати. Часто батько гроші давав із великими затримками, раз на півроку, особливо останні роки, але завжди казав, що затримують на роботі йому зарплату.
Зараз я думаю, що все ця брехня. Просто гроші він давав другій родині та іншій жінці.
А жінка ця з характером – саме так її тато описав. І гроші вона з нього тягла тільки так, як потім розповідала бабуся, мати батька.
Він привозив один раз на знайомство з ними, ця жінка відразу ж заявила, що не погано було б внучці подарувати золоті сережки. Не погана заява, мені здається, для першого знайомства.
Але знаєте, проте батька ми любимо, і вважали, що все це норма, коли живеш так з дитинства. Але пару тижнів тому я знайшла в соцмережах свого брата і через нього вийшла на його матір, і побачила у неї на сторінці фото свого батька з ними та ще поряд дівчинка 6 років.
Почала з’ясовувати у батька, сказав, що це їхня дочка. Народили вони другу дитину, а точніше, цій жінці хотілося другої дитини, і вона її народила, тата не спитавши.
Батько часто там перебуває, виховує їх, жінка ця не працює і до ладу ніколи не працювала. Потім я почала розслідування щодо родичів і дізналася, що в неї є вже друга машина, яку вони купують, дача у закритому селищі, з охороною, яку вони купили разом.
Всі свята та Новий рік та вони відзначають там із спільними друзями. Майже весь час він живе там. І найголовніше — моя мама цього не знає.
А тато говорити їй не збирався і не збирається, бо його все влаштовує. Життя його таке, до кого захотів сьогодні поїхати, поїхав, а якщо від усіх втомився, то виявляється, він винаймає квартиру, де час від часу і відпочиває від усього.
Я довго думала, чи влазити в це і говорити мамі про другу дитину і про те, чого вона ще не знає. Зрештою, це їхнє життя, у нас із сестрою вже свої сім’ї та своє окреме життя.
Нехай самі розуміються. До того ж, чи маю я право це розповідати?
Все-таки з батьком ми у добрих стосунках, але з мого боку це не чесно до матері. І зрештою я зрозуміла, що не можу дивитись мамі в очі, знаючи таку правду, і все розповіла їй.
Тепер батько на мене образився, і найголовніше мама боїться зараз щось поміняти, бо вік уже раптом вона нікого не знайде? Ще й батько оформив на мати кредит на бізнес, який не йде в нього і не продається. І що робити мамі з таким кредитом? І з квартирою?
Квартира мами, але вони в шлюбі, а значить і тато, і ті його діти мають права на спадщину. Хочу звернутися до всіх чоловіків, які прочитали історію моїх батьків.
Будь ласка, не кривдіть жінок, не заводьте романів на стороні. Благаю вас, заклинаю, подумайте про наслідки, перш ніж щось зробити. Я такий біль відчуваю за своїх батьків, навіть не уявляю, що тоді може відчувати моя мама. Що тепер буде з їхнім життям?
