Мій чоловік подарував мені квартиру та повністю забезпечує мене, і я вільна. А з дружиною контракт — мало не так, вона залишається без усього. Ви можете закидати мене камінням, але я дивлячись на цю ситуацію сама заміж не хочу. І зараз це, повторюся, на жаль, часто трапляється.
Я свого чоловіка ніколи з сім’ї відбивати не збиралася, та мені це ні до чого. Мені так зручно. Так сталося, що в наших відносинах обидва використовують одне одного. Все відбувається так тому, що у нас немає правильного виховання, «інституту шлюбу».
Я сама виросла без батька лише з мамою. З дитинства звикла домагатися всього сама і використовувати таких чоловіків (якщо їх так можна назвати). Як хочете мене називайте. Але не маю жалості ні до зрадників, ні до їхніх ошуканих дружин, які все знають і терплять за гроші. Чим вони кращі за коханок, які сплять з їхніми чоловіками теж за гроші?
Я бажаю всім нашим жінкам щастя та самоповаги. Ніде у європейських країнах немає такого. Не хочу заміж. Я не говорю про те, що всі наші чоловіки погані. Ні. Звичайно ж, є й добрі, порядні, але це велика рідкість, таке вже у нас виховання. Дуже багато подорожувала у зв’язку з роботою і зробила висновок, що жінки в нас не мають жодних прав і жодного захисту. Тобто. якщо ти народжуєш – це лише твоя турбота та відповідальність. І тягни її як хочеш.
Я бажаю всім жінкам бути самодостатніми! Тому що коли жінка самодостатня, коли в неї все є і без чоловіка, у нього не буде аргументів на кшталт, «повернешся до своєї провінції» або «я викину тебе на смітник, ти залишишся ні з чим!». Милі пані, більше егоїзму та самоповаги!
Завжди треба пам’ятати про те, що хто шукає, той завжди знайде. Не треба боятися залишитись однією. Потрібно боятися бути нещасною. Адже життя одне і воно як мить. Ось і давайте жити кожен день, як останній. Нікого не судити, нікого не тримати, ні на кого не злитися. Адже людина або кохає, або ні. І ми ніяк не можемо вплинути на це. Тому іноді потрібно просто відпускати та йти далі.
