Мені 25, у мене є хлопець – мій одноліток. Йому від бабусі дісталися гроші, які вона спеціально відкладала на купівлю йому автомобіля.
І ось коли він приїхав на новій машині, я не зраділа за нього, а, навпаки, засмутилася. Почала аналізувати, чому я так відреагувала. І зрозуміла, що я сама ніби не дозволяю собі мати щось таке грандіозне, а ще не можу відчути себе дорослою (адже для дорослих купівля машини майже звичайна справа).
Причину я побачила, але заспокоїтись і зрозуміти, що з цими почуттями робити, не змогла. Можливо, я маю бути такою ж успішною/дорослою? При цьому чому я завжди вибираю незрілих партнерів, які часом навіть не мають своїх грошей.
Анастасія, 25 років
Галина Василівна перебралася до Євгена та Ірини на початку весни. Тоді це здавалося тимчасовим порятунком.…
Щопонеділка в Тетяни стабільно дзеленчав телефон — дзвонила старша сестра Маргарита. Жила вона далеко, ще…
Галина Петрівна ночами не спала. Лежала, дивилася в темну стелю, а серце калатало, як навіжене.…
Відтоді як донька вступила до медінституту й поїхала до столиці, Галина Михайлівна залишилася в квартирі…
Біда була в тому, що чоловік завжди аж надто старався. Часом здавалося, що він порпається…
Олена нервово витирала мокрі руки об кухонний рушник. Перед очима плив клаптик паперу — список,…