Мої батьки виділили найбільшу кімнату для невістки з онукою, щовечора після роботи няньчили дитину, давали відпочити невістці, ще й сиділи частенько, відпрошувалася мама з роботи, щоби відпустити на іспити та підготовки до диплома невістку, невістка реально захламила всю квартиру пляшечками, сумішами, серветками, повзунами, пелюшками, а що діялося в тій кімнаті, де вони жили з донькою — це взагалі щось

Невістки часом так невдячні і самі завжди чекають каверзи з боку свекрухи. Може, налякані чиїмось досвідом, а може, просто кліше.

Коли мій брат пішов служити, його дружина, що тільки що стала молодою мамою, була на останньому курсі інституту. Вони проживали на орендованій квартирі, але коли брата забрали, батьки взяли невістку та онуку до себе.

Так склалося, що у невістки матері не було, а батько сам ще крутив шашні з досить молодими жінками, мав маленького сина у розлученні.

Мої батьки виділили найбільшу кімнату для невістки з онукою, щовечора після роботи няньчили дитину, давали відпочити невістці. Ще й сиділи частенько, відпрошувалася мама з роботи, щоби відпустити на іспити та підготовки до диплома невістку.

Невістка реально захламила всю квартиру пляшечками, сумішами, серветками, повзунами, пелюшками. А що діялося в тій кімнаті, де вони жили з донькою — це взагалі щось.

Мама прибирала, допомагала невістці, давала поради, часом і зауваження робила. Дитина дуже спокійна з народження, а невістка весь час у телефоні.

Мало того, що невістка скаржилася чоловікові, що їй важко і швидше він повернувся б. А після його повернення і як з’їхали на квартиру, то взагалі всім каже, що цей рік був найважчим періодом.

І ніхто — ні брат батькам не вдячний, ні сама невістка. Хоча платити гроші за дитину їй стали лише за пів року, документи довго оформляла. Батько їй жодної копійки не дав, мовляв, вийшла заміж і це турбота чоловіка.

Ось і повністю на забезпеченні свекрухи жила, все купувалося дитині і їй аж до одягу, тому що вона набрала вагу і не влазила в свій одяг.

Ніхто цими грошима не дорікав, але замість подяки дочекалися лише того, що з ними, виявляється, погано жилося. Тож не рвіть собі нерви. Шкода, у вас немає дочки чи другої дитини. Забезпечені люди, треба було народжувати, щоб не чіплятися за єдиного сина і не утримувати його до 30 років.

You cannot copy content of this page