Мама вперше вийшла заміж за хлопака мажора – сина заможних батьків, радянських номенклатурників. Це неправда, що в СРСР панувала рівноправність. Мою маму свекри не злюбили за соціальну нерівність, як це так – дочка швачки та токаря влізла в еліту суспільства!
Але, між іншим, моя мама, закінчивши школу із золотою медаллю, самостійно вступила до того ж інституту, де її майбутнього чоловіка влаштували батьки. А ще мама була фантастично вродлива в молодості, а їхній син – сірість, порівняно з мамою.
Але все одно шлюб звалився на другому році, свекри домоглися свого. Мама вийшла заміж вдруге за коханням за рівного, він і став моїм батьком.
Батьки досі живуть разом, але від їхнього кохання нічого не залишилося! Живуть як квартиранти, навіть друзі різні. Не сказати, що вони злидні, але все в них стабільно: живуть по коштах, відкладають на покупку якоїсь нісенітниці у вигляді побутової техніки, скаржаться на уряд.
Дивлячись на них, я ще в студентстві зрозуміла, що так не можна жити. Мої шанувальники (найчастіше це бідні однокурсники), намагалися залучити мене кафе з бургерами та плюшевими іграшками як подарунок.
Але мене це лише дратувало. Я мамі сказала, що вийду заміж тільки за багатого. Тим більше від мами я успадкувала струнку фігуру та приємні риси обличчя. Мама спочатку заговорила про важливість кохання, про почуття, але все ж таки зрозуміла, що я налаштована серйозно.
Тоді вона мені дала пораду, що якщо потрібен багатий, то він не повинен бути молодим, гарним чи сином заможних батьків. Такі точно знають собі ціну і їм нічого не варто поміняти собі дружину на молодшу.
Тоді я пішла працювати секретаркою до крутого бізнесмена. Він був одружений і вірний своїй дружині, зате до нього приходили його багаті клієнти та партнери, було з кого вибирати.
Заміж я вийшла у 24 роки за «старого» — чоловікові 46 років! Так, трохи лисого і з животом, але милого чоловіка. Він чудово розумів, що в мене немає до нього гарячого кохання, зате є симпатія і повага (як не поважати чоловіка, який свій бізнес почав з нуля?).
Він був одружений, є дочка, трохи молодша за мене, аліменти він уже виплатив. Перше, що я зробила — зробила все, щоб в мене буда дитина від цього чоловіка, щоб бути впевненою у своєму майбутньому.
Навіть будучи в положенні, я пішла до школи водіїв, чоловік пообіцяв пригнати до лікарні у подарунок мені нову машину. З’явився син, чоловік на сьомому небі від щастя. Та й я щаслива.
Я не впадала в депресію, сидячи з малюком і думаючи, чим нагодувати сім’ю. У малюка були няньки та бабусі, а в мене багато вільного часу. Я їздила в салон краси, спортзал, у кафе з подругами, і одного разу в мене з’явився доброзичливець, який сказав мені, що мій чоловік мені зраджує.
А я зраділа, бо він трохи вже набрид мені. Я все зробила, щоб підловити його на невірності та подала на розлучення.
Тепер у мене двокімнатна квартира в центрі, машина, хороші аліменти та добрі стосунки з колишнім чоловіком, я завжди можу на нього розраховувати у плані фінансів. Майже відразу після розлучення мене поспішив “пошкодувати” друг колишнього чоловіка.
Він казав, що давно закоханий у мене, сильно страждав, але не наважувався навіть натякнути на свої почуття. Він не старий – йому зараз 42 роки, а мені 33, але він не на мій смак, зовсім не красень.
Не сказати, що мені з ним спати гидко, але вибирати не доводиться, все ж таки мені вже 33 роки. Важливо те, що в нього теж своя фірма, він досягає успіху вже 12 років, все стабільно.
Був одружений, але дітей немає, просить йому дочку народити схожу на мене. Я не проти, нова машина мені не завадить, живемо у заміському будинку, все супер!
Ну а те, що злі язики люблять ворушити моє особисте життя, то це від заздрості. Так, я не знаю, що таке справжнє кохання до непритомності, я не кохала першого чоловіка і не маю сильних почуттів до другого.
Але моє кохання – це гроші, свобода і добробут, і це я вважаю нормальним. Мені смішні заздрісники, які вважають копійки від зарплати до зарплати, і ті скиглії, які вважають, що без кохання жити не можна. Цілком собі можна.
Спати з чоловіком – це лише кілька хвилин, а потім ти вільна, а діловим чоловікам, які втомлюються на роботі, найчастіше і не до нічного кохання. Зате я не пишу на різних форумах історії про своє сумне життя, де ви живете в злиднях, вас принижує свекруха і зраджує чоловік, який не в змозі забезпечити сім’ю.
