Десять років тому почалося наше спільне життя. У дружини була дитина від першого шлюбу, до якої я намагався ставитись, як рідний батько.
На жаль, великий вплив на дитину мала мати колишнього чоловіка, якій давали дитину, оскільки вона зображала з себе люблячу бабусю. Але ми з дружиною намагалися цей негативний вплив нівелювати.
У дружини були незрозумілі ревнощі до мене, хоча в минулому шлюбі, такого не було в неї. Я відмовився від усіх друзів і тим більше від жіночої частини знайомих, поміняв роботу і взагалі намагався, щоб ревнощі пішли.
Згодом у нас з’явився син, а старша дочка все менше бажала спілкуватися, багато робила на зло. І ось два роки тому мати колишнього чоловіка влаштувала так, що дочка вирішила піти жити до свого батька, але при цьому влаштувавши сварку.
Це дуже вплинуло емоційно на мою дружину, ми і так звичайно весь цей час жили в частих сварках, і дружина з кожного приводу розлучатися намагалася, але мені вдавалося її заспокоїти. Адже це були придумані ревнощі сварки, а тут я й у догляді за її дитиною став винним.
Зараз з дитиною стосунки налагоджуються, бо вона виявилася непотрібною своєму батькові, а я вирішив знову стати для неї як батько. Пішли ревнощі і з дочкою стосунки покращилися, але тепер побутові сварки стали частиною нашого життя, то я десь перегинаю ціпок, то дружина знаходить дрібний привід.
І ось я місяць не міг купити мішок картоплі (саме мішок, а не кілограм) і тут вона захотіла терміново, щоб я знайшов в інтернеті та замовив, а я хотів прийти спочатку додому.
Все це вилилося в сварку, а мені треба було їхати на дачу і дорогою ми ще сперечалися та сварилися, розмовляючи телефоном. І ось увечері того ж дня я повертаюся додому та дізнаюся, що дружина подала на розлучення. Я не розумію, що сталося.
Прошу поради у читачів сайту. Також вибачаюся, якщо писав з помилками, тільки два роки, як перейшов на українську мову, сподіваюся на розуміння.
