Ніні не хотілося залишатися на Новий рік на самоті, але цього разу в гості ніхто не кликав. Зазвичай вона запрошувала до себе сина з невісткою або сама йшла до них у гості. Але цього року Руслана не відпустили зі служби на свята. Ніна спробувала напроситися до сестри, але вони самі з чоловіком їхали в гості до сватів, і не могли вже змінити плани.
— Ну, нічого страшного не трапиться, якщо цього року обійтися без сімейних посиденьок, – говорив матері Руслан телефоном. – Я взагалі звик тут харчуватися завареною в пластиковому стаканчику локшиною, бутербродами або напівфабрикатами з найближчого магазину. Тож у новорічну ніч мій раціон не відрізнятиметься від щоденного, і взагалі, в мене зараз одне бажання – хочу відіспатися в теплі і тиші.
— А Віка не поїде на свята до своїх батьків? – цікавилася Ніна.
— Не збиралася, але ти сама можеш уточнити, ви ж там поруч живете, – втомлено відповідав Руслан.
Фізично Ніна справді перебувала з невісткою в сусідніх кварталах, а от емоційно вони здавалися представниками двох різних планет. Горда й принципова Вікторія свекруху не шанувала, до себе не кликала й сама ніколи не заходила в гості. Ніна теж особливого захоплення від вибору сина не відчувала, тому особливо в близькі родичі до невістки не набивалася. Але зараз так не хотілося залишатися самій на свята, що вона зважилася на дзвінок невістці.
— Я нічого готувати не буду, хочу просто спати, дивитися фільми і поїдати мандарини, – відповіла вона на запитання про плани.
— Раз цього року все якось сумбурно відбувається, може, нам із тобою разом зустріти Новий рік? – пропонувала Ніна. – Мені немає особливої різниці, на чиїй саме території. Я навіть приготую все сама, а потім посидимо разом і фільми твої подивимося.
— Вибачте, але я не хочу сидіти, їсти салати або взагалі якось метушитися, – одразу припинила такі пропозиції Віка. – Нашу зустріч, давайте перенесемо до приїзду Руслана, його обіцяли трохи пізніше відпустити.
Ніна хотіла навіть образитися й синові поскаржитися, потім якось ніяково стало за свою поведінку.
— Син там локшиною давиться і в таких надскладних умовах без вихідних, а я скиглити буду про те, що нема з ким Новий рік відзначати, – говорила вона сусідці. – Не хотілося б, звісно, так чинити, але якщо варіантів немає, ляжу рано спати і все.
— Ми самі в гості йдемо, а то б тебе до себе забрали, – втішала її Катерина. – Але якщо все так принципово, ти зроби невістці сюрприз.
— Це як? – не розуміла Ніна.
— Сама ввечері до неї в гості прийди з якимись гостинцями, вона в будь-якому разі запропонує залишитися і до столу запросить, – міркувала Катерина. – Так за розмовами час проведете, може й на ніч тебе залишить.
— А якщо не залишить? – сумнівалася Ніна.
— У будь-якому разі для тебе непогана можливість поспілкуватися з невісткою і провести разом час, – гнула свою лінію сусідка. – Потім додому приїдеш і заснеш під який-небудь концерт по телевізору.
Ніна спочатку сумнівалася, а потім так вирішила і зробити. Тільки все-таки вважала за потрібне заскочити до невістки тридцятого числа, вигадавши зворушливу історію про небажання залишатися в гордій самоті на Новий рік. Вона купила Віці в подарунок красиві новорічні прикраси і тортик, розраховуючи на чаювання. Попереджати заздалегідь невістку не стала, щоб та не знайшла відмовки і вирішила просто нагрянути. Але Віки не було вдома, і Ніна вже збиралася йти, коли з ліфта вийшла невістка з двома об’ємними пакетами.
— А що ви тут робите? – не особливо радісно і доброзичливо запитала Віка. – Мені здавалося, ми домовилися зустрітися після приїзду Руслана.
— Просто заскочила тебе привітати з Новим роком і вручити подарунки, – тараторила Ніна. – Це вам по молодості така сентиментальність здається дивною, а з роками інакше ставишся до свят і часу в колі близьких людей.
Вікторії довелося запрошувати свекруху до квартири і навіть ставити чайник. Щоправда, з частуваннями вона не стала морочитися, і до чаю був тільки принесений Ніною торт.
— Невже тобі не хочеться завтра влаштувати хоча б маленьке свято? – ходила навколо цієї теми Ніна. – Можна ж купити щось і побалувати себе смаколиками різними.
— Не хочеться, – односкладово відповідала Віка. – Якщо виникне бажання, то можна щось приготувати собі й без свята.
— А от ми свого часу … – почала розповідь Ніна, піддавшись спогадам про колись галасливі й веселі свята в колі великої кількості друзів і родичів.
— Вибачте, у мене важливий дзвінок, – обірвала її Віка, попрямувавши зі слухавкою в іншу кімнату.
Ніні було чутно, як невістка говорила якісь незрозумілі слова, які явно стосувалися її роботи. Спілкування Віки затягнулося, Ніна сиділа одна з чаєм і свердлила поглядом принесені невісткою пакети. Вони стояли біля холодильника і жінка вирішила зазирнути всередину, не знаходячи сили, щоб контролювати свою цікавість. В одному пакеті вона побачила червону рибу, багет, червону ікру, м’ясну нарізку, ананас та інші фрукти. В іншому пакеті зверху стирчала коробка цукерок, а що було під низом, вона не встигла розгледіти, бо розмови невістки стихли, і вона могла будь-якої секунди повернутися на кухню.
— Ти не забула про принесені пакети, може, їх розібрати потрібно або тобі допомога потрібна? – поцікавилася Ніна, встигнувши сісти на своє місце.
— Дякую, я сама впораюся, – невдоволено відповіла невістка. – Спасибі вам за візит, але в мене зовсім мало часу і потрібно ще вирішити кілька робочих питань.
— Значить, проганяєш мене? – насторожилася Ніна.
— Прошу з розумінням ставитися до мого особистого простору, – через зуби відповідала Віка. – Зустрінемося вже в новому році, щасливих свят!
Ніна йшла додому в засмучених почуттях і була дуже зла на невістку. Вона планувала зателефонувати синові й висловити йому все, що думає про його дружину.
— А раптом твоя невістка купила ці делікатеси на презент комусь або сама отримала як подарунок? – заспокоювала її зустрінута в під’їзді Катерина. – Вона ж у банку працює, може керівництво або вдячні клієнти принесли.
— А може моя невістка круто проводить час за рахунок мого сина, – засмучено відповідала Ніна. – Поки Руслан там, вона тут ананаси з ікрою їстиме. І не факт, що робитиме це одна!
— Думаєш, коханця приведе в сімейну квартиру? – сумнівалася Катерина. – Ну, сама посуди, вкрай безглузда і ризикована справа, тому що сусіди можуть у будь-який момент злити все Руслану.
— Раз невістці нічого не завадило відмовитися від святкування зі мною, не думаю, що її сильно турбує цей факт, – злилася Ніна. – Усе зараз Руслану розповім телефоном!
— Звичайно, тобі самій вирішувати, – розводила руки Катерина. – Але подумай про те, що зараз ти своїми словами завдаси синові болю і переживання, а йому там і так не легко. Він нічого не зможе зробити і максимум, вони посваряться з дружиною телефоном. Вона потім виправдається, а тобі дорога в їхній дім буде назавжди закрита.
Ніна довго думала над словами сусідки і від переживань навіть серце розболілося. Випивши заспокійливе, вона збиралася відпочивати, але тут подзвонив Руслан.
— Віка казала, що ти приходила в гості з подарунками, дякую, – говори син. – З нас теж подарунок після мого приїзду. Просто зараз Віка нічого і нікому не купувала, а потім ми разом виберемо.
— Добре синку, але це не обов’язково, – м’ялася Ніна. – Більше Віка тобі нічого не говорила?
— А повинна була щось сказати? – насторожився Руслан.
— Та ні, я просто запитала, не звертай уваги, – втомлено відповідала Ніна.
— Тоді до зустрічі наступного року і веселих свят! – сказав Руслан, перед тим, як попрощатися.
Ніна розуміла, що веселощі їй не світять, але й вирішила поки що не псувати настрій синові своїми підозрами. Вона не хотіла бути для нього навіть непрямим джерелом проблем і намагалася не думати про ситуацію з невісткою. Чомусь інтуїція підказувала Ніні, що наступний рік не буде простим для їхньої сім’ї, але зараз вона не хотіла втручатися у стосунки сина і невістки. Пенсіонерка вирішила дочекатися повернення сина додому і ось тоді вже влаштувати «очну ставку» і вивести невістку на чисту воду.
У цей час Віка, яка нічого не підозрювала, робила бутерброди з ікрою і перекладала м’ясну нарізку на тарілку. Вона збиралася провести наодинці найспокійніший Новий рік у своєму житті. Жінка свідомо відмовилася від усіх пропозицій піти в гості і сама відмовила свекрусі, щоб нікому не пояснювати, чому вона не піднімає келих з ігристим на Новий рік. Наступного року Віка мала стати мамою, вони з Русланом чекали на цю радісну подію вісім років спільного життя і поки що вирішили нічого нікому не говорити. Віка навіть подумати не могла, що її свекруха в цей же самий момент продумує, як їх розвести.
