Життєві історії 0
Побачивши на руках у дочки цуценя, теща раптом кинула лопати й заголосила: – Ох ти ж малюк, зголоднів, мабуть
Віталік прокинувся рано-вранці. Настрій був поганий і привід для цього був, один вчорашній дзвінок
Життєві історії 0
– Діти – це пелюшки, сорочечки, безсонні ночі. Ні, я маю зовсім інші плани
Ірина дружила з Ольгою ще зі школи. Разом вони бігали на танці, разом вступили
Життєві історії 0
Христина та Ігор познайомилися півтора року тому, коли Христині, нещодавно прийнятій на роботу в барбершоп, де Ігор був постійним клієнтом, довелося заміняти майстра
Ігор подивився на годинник та відправив Христині смс зі словами: «Ти де?». Вони з
Життєві історії 0
– Давай капці. Ходімо, подивимося, чим пригощатимеш. – Ну, навіщо Ви так? Все свіже, з гарячої духовки дістала
Світла дістала з духовки запашну курочку з картоплею. Ось-ось мають привезти торт та капкейки
Життєві історії 0
– Ох, це так. Всюди гроші потрібні… Слухай, у мене є знайома одна, Галина, її чоловік без житла залишив, блукає по орендованих квартирах. Може домовитися з нею, вона жила б у вас, і наглядала б за мамою і малюком
Вийшовши з магазину, баба Валя заглянула в пакет, щоб перевірити, чи все вона купила.
Життєві історії 0
– Лариска наша сусідка?! – здивовано запитав Микита, побачивши сусідку. – Так це ж моя однокласниця! Дев’ять років разом навчалися. – Який збіг. Поруч будемо жити. Ви точно подружитесь, Таню
У двері постукали. На порозі стояла молода жінка. – Вибачте, я вас не відволікаю?
Без категорії 0
Наталя знала, що, якщо вона купить навіть кілька шоколадок, коли в них Ліза, та з’їсть усе дочиста. І ні, вдома її добре годують, і солодощі є. Просто Ліза, начебто, не знає міри й не думає про інших. Вона могла з’їсти всю упаковку нарізної дорогої ковбаси перед телевізором. Або випити цілу упаковку соку. Та багато з чим так було
Роман був хитрим. Спочатку зачарував Наталку, а вже потім розповів, що був одружений і
Життєві історії 0
— Ти що задумав? – накинувся він на сусіда – Чим тобі поганий цей будинок? — Діду Грицю, я краще знаю, що мені треба. Це мій будинок і тільки мені вирішувати, який він матиме вигляд. — Але ми з Мариною не переносимо шуму! Тобі це ясно?
— Це що ще таке?! Для чого стільки матеріалів привіз?! – бризкаючи слиною, виглядаючи
Життєві історії 0
— Катрусю, з річницею! Рівно десять років, як ми сказали одне одному «так»! — Денис вручив дружині її улюблений торт і пишний букет. — Десять років… Наче вчора все було, — Катя усміхнулася. — І як вдало, що новосілля співпало з нашою датою! Цікаво, гості згадають?
— Мамо… Скажи чесно, я твоя рідна донька? — голос Катерини здригнувся, коли вона
Життєві історії 0
— Господи, як же мені набридло, що вона до мене тиняється, – зітхала Наталка. – І ж не виженеш – сестра! — Авжеж, – піддакував чоловік, – дитина, не зрозумій від кого, мабуть, самій важко, от і приходить до нас поїсти, та від Ольки відпочити. Спихне її на наших дітей і сидить задоволена
Родина Ковалів була взірцем для всіх. Дружні, товариські! Разом відзначали свята й відпочивали. За

You cannot copy content of this page