— Значить, безрідна собака – це я? – висловила Христина матері. – Я можу заміж вийти взагалі сама, навколо рідня нареченого буде, і досить із мене? Я сирота кругла, так? — Ти чоловіка майбутнього любиш? – спитала мама. – От і я люблю свого чоловіка, як ти не можеш зрозуміти? І в хворобі, і в здоров’ї
— У мене весілля, а мама каже, що навряд чи вирветься навіть на годинку,
— З меблями тут, звісно, біда, – сказала мама, – гаразд, будемо думати. Щось купимо, щось віддамо. Решту самі наживете, а так – шпалери поклеїти і начебто нічого. Ми поклеїли шпалери, я відмила сантехніку, плиту, вікна, плитку
— Навіть не хвилюйтеся, я в усьому молодим сама допоможу і квартиру віддам бабусину,
— Михайле, що ти сьогодні відзначаєш? – запитала Поліна, побачивши на столі піцу. — З чого ти це вирішила? — Я дивлюся, ти піцу замовив. Ти знаєш, дуже навіть до речі. Адже я сьогодні нічого не готувала
Поліна зовсім перестала впізнавати свого чоловіка. Наче б людину підмінили. Ні за того вона
– Погано приготувала, мені не подобається, – Володя дивився на салат і старанно вдавав, що йому навіть погано стало
– Погано приготувала, мені не подобається, – Володя дивився на салат і старанно вдавав,
– Що – давно? – Сергій знову мигцем глянув на Олену, при цьому швидко складаючи сорочки у валізу. – Давно треба було піти від тебе, чи давно здогадатися, що ти мене не любиш
– Все, я від тебе йду! – тільки-но зайшовши у квартиру, сказав Сергій дружині
– Вам щось підказати? – Запитала вона та оглянула клієнта з голови до ніг. – У нас простенькі халатики, але дуже якісні, ось дивіться який матеріал – чиста бавовна, якість! Взимку тепло, а влітку прохолодно
Катя знову з’явилася в місті – вона йшла вулицею в елегантному пальті, в червоних
За старим перевіреним рецептом, що дістався їй від бабусі. Паски завжди виходили дивовижними, в магазині таких смачних не купиш. А крім пасок були і пиріжки з різними начинками, й інші смаколики
Подружжя Єгор і Ганна Василенки познайомилися на Великдень. Зараз вони були разом уже шістнадцять
Жили ми з нею тихо і мирно, вона частенько виїжджала зі своїм чоловіком у подорожі, а під кінець мого третього курсу і повідомила: — Все, залишаю я квартиру на тебе, заміж виходжу. Їду з чоловіком жити в Чорногорію
Коли я закінчила школу в рідному Дніпрі, то задумала поїхати вчитися далі до Києва.
— Катрусю, – чесно відповів чоловік сестрі, – грошей не дам. Навіть якби не було твого цікавого стану, не дав би. Доросле життя воно таке: є гроші й бажання – граєте весілля. На свої. Немає грошей? Усе просто, йдете, реєструєте шлюб і все
Сестрі чоловіка 21 рік, вона вирішила нас із чоловіком вшанувати своїм візитом і навіть
— Так ми завтра до вас приїдемо, як домовлялися. Паски вже спекла, яйця пофарбувала. І Микола Іванович м’ясо зробив, пальчики оближеш! Наталя завмерла. Які домовленості? Про що вона говорить? — Ганно Петрівно, ми ж… У нас інші плани на завтра
Телефон задзвонив у найбільш невідповідний момент. Наталя якраз закінчувала фарбувати останнє яйце, акуратно виводячи

You cannot copy content of this page