Рідне Слово

— Зачекай, а гроші в тебе звідки? Ніно… – сплеснула руками Марія, – задарма ж вони не віддадуть зовсім. І потім на корми треба буде витрачатися. Альта хворіла в них останнім часом, і навіть ветеринар вважає її безперспективною, шістнадцять років їй уже. Подумай… — А мені на ній не орати. Будемо ми разом вік доживати, по полях гуляти, роботою я її не замаю, – усміхнулася Ніна, – а гроші?

Степан Ілліч ішов до будинку, опустивши голову. Навіть здалеку було видно, що пенсіонер чимось

Життєві історії 0

— Ну що, татку? Як справи? – запитувала Галя, повертаючись із роботи. — Усе чудово. Я тут картоплі зварив і курку посмажив. Сідай вечеряти, Галочко. Кісточки складай ось у цю миску. Вони підуть для Фокса… – дбайливо говорив батько, сідаючи до столу у великому будинку. — Господи, як добре… Уже й не пам’ятаю, щоб про мене хтось піклувався. Оце так… – протягнула Галя після вечері й обійняла батька

Павло Іванович довго не міг отямитися після того, як втратив дружину. І тільки коли

Життєві історії 0

– Власне, вона і поступилася нам у ціні всього на 100 тисяч, напираючи на те, що нам залишаються пралка, кухня, дещо з меблів. Тільки телевізор і мікрохвильовку хотіла забрати. І договір ми складали з урахуванням усіх цих речей і даючи кузену чоловіка місяць на передачу квартири після того, як уже ми станемо власниками. Вони ж нам казали, що щойно гроші від нас отримають, то одразу й куплять, і речі вивезе тітка, мовляв, їх продавці чекають. А місяць це так – про всяк випадок

Взяли й виламали замок наш, поставили свій, частину речей із квартири просто на сходовий

Життєві історії 0

За столом уже сидів тато і намагався згорнути млинець, густо намазаний сметаною і варенням. — Ось млинець, – бурчав тато, сметана і варення капали на тарілку, а він намагався відкусити то з одного, то з іншого боку. — А сосиски є? – Аня з дитинства любила сосиску в млинець загорнути. При слові «сосиска» почувся стукіт кігтів по ламінанту і в кухню влетів їхній песик Джек. Зазвичай у таких випадках із песиком Джеком вбігав і кіт Тихон. Але кіт ось уже місяць, як пропав на дачі

Увесь робочий тиждень світило яскраве сонце. Але в п’ятницю похолодало, небо затягнуло хмарами і

Життєві історії 0

Ким її тільки не називали: і Шапокляк, і Штукатурка, але врешті-решт зупинилися на найочевиднішому – Калоша. Адже Люба ніколи не розлучалася зі своїми червоними не вбитими калошами, а Калошею прозвали її на старий манер. Про кличку цю знали всі від малого до великого: і сусіди, і діти, і чоловік, але тільки не сама Люба. В очі Любу нікому не хотілося ображати грубо, адже була вона жінкою доброю, простою, нехай і з дивацтвами, тому й прощалися їй папуаські крайнощі

— Ну і куди ти так виряджаєшся, га, матір? — Тобі подобається? – осяялася

Життєві історії 0

— Ти сестру свою наймаєш для того, щоб просто «легально» їй грошима допомагати, вважаєш, що мій син багато заробляє чи що? Ну як це так, ти в декреті, а з дитиною буде сидіти ще хтось? Яка няня? У жебраків слуг немає. Ах, ви не жебраки? Тоді, вибачте, чому ви живете в моїй квартирі, а не у своїй? Ти по подружках бігати зібралася, серіалів надивилася про багатих

Віта – молода мама, доньці молодої жінки лише півроку. Нещодавно Віта домовилася з двоюрідною

Життєві історії 0

Сьогодні йому знову наснилася мати. Вона стоїть у палісаднику біля куща з багряними ароматними вишнями під вікном їхнього невеликого сільського будинку. Ситцева сукня в синю квітку підв’язана фартухом, посивіле завчасно волосся акуратно прибране під білу хустку. Вона мовчки дивиться на сина очима, сповненими тепла, ніжності та надії. «Докорів і тільки докорів. Ось чого я гідний. А не цього погляду» – прокинувшись, подумав Борис

— Так, об одинадцятій у мене манікюр, щоб час не витрачати, а ти поки

Життєві історії 0

— А мені чоловік автівку подарував! А мені чоловік айфон купив! А мені чоловік купить, все, що я захочу! Наспівувала вона, накриваючи на стіл о першій годині ночі, ретельно протираючи прилади і нарізаючи м’ясо. Чоловік її крутий чолов’яга, завжди при грошах, що має впливових друзів, щойно зателефонував і сказав: — За півгодини приїду з Олександром, щоб як завжди! Як завжди, це коли чоловік приїжджав додому з друзями, після бурхливого застілля в ресторані. І веселощі тривали в багатому особняку Панченків, де Аліса була і за шеф-кухаря, і за офіціантку

Алісі заздрили всі! До скреготу в зубах, до сліз та істерик темної ночі в

Життєві історії 0

Чоловік вигнав мене з моєї ж квартири, але я просто так не здалася

Дощ барабанив по парасольці, коли я підіймалася сходами до своєї квартири. Ноги гули після

Життєві історії 0

— Зрозуміло, цей шедевр мені не по кишені, — зніяковіло посміхнувся Слава. — Це наша фамільна каблучка, вона передається від нареченого до нареченої. У нього якась дивовижна історія, я зараз до ладу не згадаю, не брешу. Євгенія! Будь моєю дружиною

Я сиділа, втиснувши голову в плечі, слухаючи, як з обох боків на мене мчать