Навіть якщо любиш суп, борщу іноді хочеться, правда?! От і мені… Тим паче, Ольга після появи малюка, з головою в турботи пішла. А я – сам по собі. Кому ж це сподобається! От я й вирішив трохи на стороні розважитися. Я думав, це в нас із тобою так, ненадовго, розвіятися… А тут закохався в тебе, як уперше
— Доброго дня, а я до вас! – молода, впевнена в собі жінка, абсолютно
— Як сходила вчора? – запитала Лідія Миколаївна в доньки. — Нормально, – фиркнула та, – усі потім у кафе пішли, а я одна додому поперлася. Тобі ж батько надсилає аліменти. Куди ти їх діваєш
— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею!
— Як свійський кінь, – злиться Ніна Вікторівна. – Назад батько її везе, а сюди їде сама. І не дзвонить перед цим. Вона ж знає, що хтось удома є завжди, та й ключі є в Люби. Не дзвонить, бо ми почнемо обурюватися. Чоловік на зятя дивитися вже не може. А їй слова не скажи: заступається за свого дармоїда
Ніна Вікторівна з чоловіком живуть у власному будинку за містом. У їхньому міському помешканні
Через деякий час на сімейному святі, куди вони з Юрою приїхали привітати тітку, трапилося дивовижне: їх просто не пустили в будинок. — Це що означає? – Тамара була в шоці. Вони з Юрою стояли на порозі з букетом. — Подарунок давайте, а до столу ми вас не пустимо, – процідила свекруха Дар’ї. – Ми з такою ріднею ріднитися не хочемо
— Вихідні минули, а ми навіть не присіли, – Тамара витерла піт із чола
Та я знаю, що у вас із нею син! Знаю, що ти платиш аліменти, потайки! Тепер зрозуміло, чому твоя зарплата не така висока, як я очікувала! Гроші йдуть із сім’ї наліво
Ольга йшла з роботи, занурена у свої думки. Вона перебирала події дня, на роботі
Та я краще буду старіти з люблячими кішками, які дарують мені тепло й турботу, ніж опинюся на старості віч-на-віч із людиною і зрозумію: вона – не та, ми одна одну не розуміємо, не любимо, що я все життя терпіла й пристосовувалася, а заради чого
— А ви чули таке? Це найстрашніша «страшилка», яка лунала на адресу дівчат, не
— Алло? Так, зробив, як ти сказала. У каву їй підсипав порошок. Чекаю, поки подіє, щоб поїхати. Чого? Не можна в каву?! – Леонід побілішав, ніби сам щойно випив отруту. – Та звідки я міг знати?! Я ж не хімік і не лікар! Гаразд, у неї здоров’я як у бика. За стільки років жодного разу не хворіла! Трохи пронесе, у прямому сенсі слова, і все. Просто довше посидить на горщику
— Ти куди збираєшся, Інно? – чоловік здивовано подивився на те, як дружина складала
І ось внучка заміж виходить. Улюблена внучка. Поки молоді шлюб реєстрували, старенька дістала стару сукню бордового кольору – найкращу у своєму гардеробі. І навіть намисто на шиї застебнула. На голову пов’язала бордову хустку – під колір. І вийшла на лавочку – внучку зустрічати
Дівчина виходила заміж. Вона закінчувала музичне училище. Диригент хору. Туди приймають тільки тих, хто
Коли мені було 19 років, я почала зустрічатися з першим хлопцем, але розлучилася за рік, бо він був любитель випити. Практично всі з моїх залицяльників мали проблеми з залежністю. У 21 рік я познайомилася з чоловіком, який був старший за мене на 10 років. У нього проблем з оковитою не було, але він притягував мене своїм відстороненням чи що. Це я вже проаналізувала сама. По суті це було схоже на мого батька, оскільки тато рідко говорив, що любить мене і що я важлива йому
Мене звати Анна і я б дуже хотіла виговоритися і поділитися своєю історією життя.
Кинула з розмаху ганчірку у відро, дверима у свою кімнату шарахнула так, що я думала, що штукатурка одразу ж і осиплеться. І все, більше ні за посуд, ні за прибирання не бралася. Готує, плиту заляпає, а помити – не береться. Кажу, мовляв, за собою б прибрати, а мені у відповідь: «А вас не влаштовує, як я прибираю. Я й вирішила, що більше не буду й старатися. І потім, я виношую вашого онука, між іншим»
— Хто ж знав, що саме так вийде? – зітхає Ірина Іванівна. – Коли

You cannot copy content of this page