Життєві історії 0
Слово взяла мати чоловіка: «Ну от, тепер у вас є своє житло. По-справжньому своє. Я рада, що вам так швидко вдалося купити квартиру. І особливо рада, що тепер можна буде допомогти з житловим питанням й іншим нашим родичам»
У невеликому ресторані за зсунутими столами сиділа компанія з 10 чоловік. Перші вітання з
Життєві історії 0
— Можливо, саме через це й набирає. Гроші є, брат побільше став заробляти, плюс тесть допомагають. Хочеться їсти? Не питання: замовимо піцу, роли, щось ще борошняне та калорійне. На закупівлю їдуть і набирають повний холодильник напівфабрикатів: млинці готові, котлети, страви для мікрохвильовки. Ну яке тут харчування і схуднення?
— Я й не приховую, що симпатизую першій дружині мого молодшого брата, — кажу
Життєві історії 0
— Слухай, річ не в цьому. Ти що зовсім нічого не розумієш?! Це не наша дитина! З якого дива він мені, як рідний, став? — Влада прикрила двері в кухні, щоб не розбудити Пилипа і продовжила: — Він росте, починає огризатися. Тільки що, заявляє, що я йому не мати і нічого вказувати! Це взагалі вже якось… І всім наплювати, виходить! Я крайня
— Це не може тривати вічно! Це не наша дитина. Ну, сам подумай! Двозначна
Життєві історії 0
Як мама? Ой, у неї ж ювілей, і ми їй купили в подарунок круїз на лайнері з Італії. У директора нашої компанії мати в такому ж віці, вони з моєю знайомі. І директор запропонував їх удвох відправити, щоб їм не нудно було. Ми нашій навіть вечірню сукню купили й намисто з перлів. Нехай хоч раз у житті себе королевою відчує
Маргарита підійшла до маминої кімнати, і раптом їй здалося, що там, за дверима, її
Життєві історії 0
Чомусь Славкові терміново захотілося продати заміський будинок: мовляв, давай поживемо поки на орендованій квартирі, а виручені гроші назбираємо й купимо двоповерховий котедж. Це було, колись, їхньою мрією. І її можна було б почати втілювати в життя. Якби не виникло резонне запитання: а навіщо?
— Розплющ очі, Ганно! — майже кричала Аліна Євгенівна доньці. — Ну як же
Життєві історії 0
— Наталю, ми, звісно, візьмемо онуків, але тут така справа, у нас з татом… буде дитина. Пам’ятаєш, ми дуже хотіли другого, але тоді нічого не вийшло, а ось тепер… — Яка дитина? У тата інша жінка? — не зрозуміла дочка, а коли зрозуміла, здивувалася: — Мамо, ти що, тобі ж вже сорок шість?
Тетяна давно прокинулася, але вдавала, що спить. Не хотіла, щоб Андрій це зрозумів. Вона
Життєві історії 0
— Бабусю, ми відпочивати приїхали, не працювати, — сказав Кирило й подивився на брата. — Ясно. Ну відпочивайте, — зачерпуючи воду з бочки в лійку, тільки й сказала жінка. — Де тут річка? Мама сказала можна буде сходити, — запитав, не відриваючись від телефону, старший онук
— Мамо, що з ним возишся, він тобі ніхто, чужий син. Ти б так
Життєві історії 0
— А от чоловік у неї — дуже симпатичний. І що він у цій Світлані знайшов? — А як вона одягається? Жодного почуття стилю! — А її прикраси! Суцільний несмак! — Мені здається, що вона взагалі не миється. Вона як прийде, такий одразу запашок з’являється
— Не можу повірити, що ти це зробила?! — Світлана з якимось особливим трепетом
Життєві історії 0
Вже будучи дорослою, я зрозуміла, що бідність сильно ранить дитячу психіку. Бідність залишає свій слід на все життя. А тоді, час ішов, але мої мрії так і залишалися мріями. На випускний вечір я не пішла, сказала, що хворію
Я виходила з магазину, коли мене зупинила жінка безпритульного вигляду. — Пані, не допоможете
Життєві історії 0
Стас привіз кавун і диню — вже з’явилися, треба ж! Ріже на дольки, всіх пригощає. Я свою тарілку простягнула: — Стасе, дякую, і де ти таку диню купив, адже ще не сезон! І прямо в мій день народження, ну й чоловік у тебе, Аліночко, для своячки постаралася
Вирішила я поїхати на дачу суботнього ранку. У п’ятницю ввечері, ти ж знаєш, ті

You cannot copy content of this page