Поки ми працювали, я вставала раніше, готувала сніданок на нас із чоловіком, і він підвозив мене до роботи, зараз я в декретній відпустці, дитині лише півроку, тому якщо вона спить, то я теж не встаю

Поки ми працювали, я вставала раніше, готувала сніданок на нас із чоловіком, і він підвозив мене до роботи. Зараз я в декретній відпустці, дитині лише півроку, тому якщо вона спить, то я теж не встаю.

Часто лягаю спати тільки під ранок. Чоловік ображається, що доводиться самому смажити яєчню та робити каву.

Але чому я маю вставати, якщо він доросла людина і може подбати про себе сам? Адже я цілий день з дитиною, дуже втомлююся, але при цьому і прибираю, і в магазин за продуктами йду, готую вечерю.

Але у чоловіка з’являються до мене нові претензії. Він сказав, що міг би й сам жити без сім’ї.

Виходить, що він одружився тільки заради того, щоб дружина створювала йому комфорт? А дитина тоді й зовсім не потрібна!

До якої він, до речі, зовсім байдужий. Коли я йому говорю, щоб пограв із сином, він відповідає, що буде спілкуватися, коли він підросте, а зараз йому нецікаво з ним.

Почуваюся приниженою. Якщо враховувати, що квартира чоловіка, то я зовсім безправна.