Мій чоловік мені зраджує і морально, і фізично. Це боляче, я намагаюся це не помічати, але вкрай тяжка така життєва ситуація. Чоловіки не цінують те, що мають. Не буде одна, буде інша. Вони всі самці за вдачею. Їм цікаві легкі стосунки, без зобов’язань, без істерик, з’ясування. Шпильки, панчохи, близькість та приваблива сукня не допоможе заміжній жінці, якщо є коханка. Поганяєш його з однією, з’явиться інша.
Прислугою, яка на шпильках відпрацьовує другу зміну по господарству після основної роботи, я не хочу бути. Достатньо того, що я влаштовую комфорт і займаюся побутовими проблемами сама, в той час, коли чоловік не бажає робити нічого приємного своїй сім’ї та жінці, з якою живе, а валяється на дивані після своєї роботи.
Я вже не кажу, що він ще й у рази менше заробляє, незадоволений сучасним устроєм світу, заздрить кар’єрі власної дружини! Вважає, що жінкам дали багато волі і в минулому він міг би просто бути повноправним владикою в сім’ї, а дружина тихою і покірною.
Я не заощаджую на зовнішності та здоров’ї (зазвичай жінки так роблять, щоб не страждав сімейний бюджет). Ще хочу розділити всі побутові обов’язки та обов’язки щодо виховання та утримання дітей, щоб вистачало часу і на себе. Раніше я більше стежила за станом зовнішності та здоров’я чоловіка, ніж за своїм.
Тепер зрозуміла, що даремно він не оцінив. Вважаю, що наші чоловіки так поводяться від величезної кількості самотніх хороших жіночих кандидатур. Навіть той чоловік, який нічого не досяг у житті (а таких більшість у країні) вважає себе суперменом, вимагаючи виконання всіх його бажань.
