Мене дратує нестримність моєї мами. У нас у сім’ї вкорінилася звичка разом дивитися фільми у вихідні.
І щоразу виникає сварка між батьками, коли мама починає коментувати ту чи іншу сцену. Її вигуки, на кшталт «мені не подобається», «невже вона не бачить, що він її обманює» і у такому дусі.
Скільки разів ми з татом робили їй зауваження щодо цього, казали, що вона заважає дивитися фільм, вона обіцяла мовчати, але недовго. Доходило до того, що батько просто відмовлявся від перегляду навіть найцікавішого фільму всім разом.
Казав мамі, що нормальні люди обговорюють фільм уже після того, як подивилися. Але маму не переробити.
Нещодавно я сказала, що дуже сподобався фільм і запропонувала подивитися. Мама обіцяла сидіти мовчки.
Але тільки-но він почався, засипала мене питаннями, що буде далі. Вигуки: Ти ж дивилася, скажи, вона з ним залишиться? А ні, не з ним. Ось із цим же, так? Ну скажи, з ним чи ні? Щось мені він зовсім не подобається. Не хочу, щоб вона вибрала. Та не може бути, щоб із ним! То з ким тоді?».
Батько просто підвівся і мовчки пішов у свою кімнату. Мене це теж дуже дратує, але не можу образити маму.
Така нестримність для мене незрозуміла. Тому що мама так робить щоразу, хоча перед цим обіцяє так не робити.
