Головна

Selena

Я не міг бачити її без волосся. Страшно, неприємно… і соромно. Вона дивилася на мене і винувато посміхалася, погладжуючи свою лису, як гальковий камінь, голову. Я до роздратування не любив, коли дружина поставала переді мною в такому вигляді. Дивитися на дорогу… Вона була жалюгідною. Я змирився з тим, що її скоро не стане, навіть чекав цього дня
Життєві історії 0
Втомленим рухом вона зняла перуку, а я, щоб не бачити її навіть боковим зором, сильніше натиснув на газ. Зосередитися на дорозі… погляд тільки вперед… Я не міг бачити
Машини їхали, гуділи, блимали, йшли люди, розмовляли, а вона сиділа і відчувала, немов її взагалі немає, а є тільки це галасливе місто. І воно живе своїм життям, а її життя не має абсолютно ніякого значення! І нікому воно не потрібне, абсолютно нікому, жодній людині на всьому білому світі! І раптом цей чоловік
Життєві історії 0
— Добридень, жіночко, а чи не знаєте Ви, автобус вже пішов? -запитав чоловʼяга, який підбіг до зупинки, важко дихаючи після вимушеного марафону. Саме чоловʼяга, якому на вигляд вже
Але, коли колега Олексій одного разу ляснув її по п’ятій точці, все виклала Кості. Той набив кривдникові морду… А через день, уночі, їх підпалили. Костя встиг вискочити, а дружині дорогу перегородили двері, що заклинили
Життєві історії 0
Яка ж у нього дружина страшна, як він із нею тільки живе… Марина плакала щодня. Хоча і це їй давалося важко. Обпалені повіки толком навіть закриватися не могли.
Тиждень уже Лідія Михайлівна в будинку для літніх людей. Розуміє, що в доньки не було виходу. Справді, і ходити вже важко, а не те, що самій жити у своєму будинку, восьмий десяток уже пішов. Але ж не про таку старість мріяла. Хотілося останні свої роки серед рідних прожити, але кому вона тепер хвора потрібна
Життєві історії 0
— Микито, сідай! Потрібно терміново поговорити! – дружина сіла за стіл, її обличчя виражало рішучість. Чоловік сів поруч. Оксана витерла хусточкою мокрі очі: — Я не знаю, що робити з
— Алло, зовсім у твоєї сестри совісті немає, так? Уявляєш, вона мені заявила, що візьметься робити уколи, навіть додому приходитиме. Я вже зраділа, а вона ціну озвучила! Закачаєшся, яку ціну! Це ж рідня, Алла, невже так можна? Я розумію, що зараз усі на грошах схиблені, але ж дерти з нездорової людини, та ще й із родича – це нонсенс, Алло
Життєві історії 0
Ну звісно, «це ж інше». А найголовніше, тепер ще й чоловік обурився: як так, його мамі відмовили в допомозі. А я вважаю, правильно. Не тяжкий випадок, перетопчеться, –
Час минав. І знаєте, що я зрозуміла? Що мені так подобається, що я нічого не хочу змінювати у своєму житті. Кар’єра ладиться, гроші водяться. Захотіла – у відпустку полетіла, захотіла – в театр пішла. Ну не хочеться мені 9 місяців ходити з величезним животом, потім мучитися добу, потім кілька років жити тільки інтересами дитини, потім проблеми розгрібати зі щепленнями, навчанням, підлітковими бунтами
Життєві історії 0
Я би про свій цікавий стан нікому не говорила, але приховати не вийшло: чоловік помітив і нудоту, й інші ознаки, здогадався, зрадів, а я опинилася перед дилемою. Заміжня
Згодом Ігор перестав ображати Риту, все пішло своїм ладом. Вадик, який із самого початку життя з новою дружиною відчув різницю, коли приходиш додому, а в тебе порядок, смачна вечеря, і діти доглянуті, був майже задоволений. Вдячний Риті. Намагався відплатити за турботу й увагу. Одне тільки не давало йому спокою – Вадим не міг забути Ларису
Життєві історії 0
Вадим зійшовся з Ритою, коли його дружина втекла з коханцем, кинувши і чоловіка, і двох маленьких дітей. Те, як Вадик любив свою дружину, Ларису, не піддавалося жодній логіці.
Зраду пробачила, хоча забути не змогла, – це для неї тепер, як допінг, щоб не розслаблялася, була напоготові. Зрозуміла головне – що не треба концентрувати життя винятково на чоловікові та сім’ї, що вона в себе теж одна. І кохана
Життєві історії 0
Зоя настільки довіряла чоловікові, з яким прожила 25 років, що, якби хтось сказав про його зраду, не повірила б. Сказав він сам. Що зв’язок триває п’ять років і
У мене весь час таке відчуття, що я одружена одразу на двох чоловіках, вечорами в хаті два чоловіка, їсти готую на трьох, прибираю теж. Тільки от шкода, що зарплату мені тільки один приносить на трьох, прибираю теж. Тільки от шкода, що зарплату мені тільки один приносить
Життєві історії 0
У мене весь час таке відчуття, що я одружена одразу на двох чоловіках, вечорами в хаті два чоловіка, їсти готую на трьох, прибираю теж. Тільки от шкода, що
— Одних “аліментів” Наталя, бувало, отримувала по 50-100 тисяч на місяць, а бувало і більше, і це ще в той час, – згадує Маргарита Олексіївна. – Вже як я їй говорила, що треба збирати, відкладати. Та вона спокійно могла квартиру двокімнатну купити, відкласти Саші на освіту. Але ні, мене ніхто не слухав. Усі гроші розтрачувала, як виявилося, в нуль. Хоча мені брехала, що збирає, та ще й огризалася постійно: не лізь, не твоя справа
Життєві історії 0
— Я прекрасно розумію невдоволення моїх колишніх зятя і свахи, – роздратовано каже Маргарита Олексіївна. – І доньці я не раз висловлювала невдоволення тим, як вона витрачає. —

You cannot copy content of this page