Посиділа на лавці, підставивши обличчя сонечку. Куди їй іти? Казали, що є центри для таких матерів, як вона, але Таня посоромилася питати їхню адресу, сподівалася, що батьки зрозуміють і приїдуть за нею, за ними… Але так ніхто і не приїхав
Таню вже виписали з малюком, вона вийшла на поріг лікарні. Дива не сталося. Батьки її не зустріли. Світило весняне сонце, вона загорнулася в куртку, що стала вільною, підхопила
Пропозиція чудова: пожити мені тут самій із дитиною тільки на свою зарплату півроку чи більше, а чоловік буде мрію реалізовувати на наші спільні накопичення? — Їдь, – кажу, – тільки спочатку ми з тобою оформимо розлучення, аліменти, розділимо всі накопичення, а ти потім поїдеш. А що? Влаштуєшся, подзвониш, приїдеш за нами, одружимося знову і поїдемо за тобою
Ти не розумієш просто, тут ми з тобою ніколи хороших грошей не заробимо. Треба їхати. Тут немає майбутнього, – каже мені чоловік із роздратуванням. Ми живемо в маленькому
Пам’ятаєш, сватонько, – каже Тетяна Матвіївна, – як за старих часів у лазні віничком застудну хворобу виганяли? Ну так ось мокрий рушник від соплів і вірусів у деяких випадках допомагає нітрохи не гірше
Заміж я вийшла 6 років тому. Так уже вийшло, що жити перший час нам довелося в області, у моїх батьків, у них двокімнатна квартира, а я дитину чекала.
Костика вони ростили вдвох. Гуртки, секції, репетитори, правильне харчування, найкращі іграшки, гарна освіта. За все це можна сказати величезне спасибі. Тільки до 28 років у Костика не було ніякого свого життя
Діло було в 2017 році. Вирішили ми з чоловіком поїхати за кордон, ні не відпочивати, і не на тиждень. Ми молоді викладачі й отримали вельми привабливу пропозицію: поїхати
Зі своїми родичами Влад давно не спілкується: образився на щось. Тепер ось оскаженів і на тещу з тестем. Мовляв, дочка безприданниця, допомоги від вас ніякої, хоча б машину віддайте, все одно без діла стоїть. — Не посоромився і сам батькові це запропонував, – засмучується Лєра, – природно, тато відмовив. Він сам сподівається незабаром на ноги встати
— Він однаково поки що, працювати не може, чого вона даремно там стоїть? – Влад вкотре починає цю неприємну розмову з дружиною Лерою. —Хоч чимось вони можуть нам
Київ, може, й великий, – відповідала мама, як мені здалося навіть із єхидністю, – а все одно велике село! Твій чоловік зустрічається з племінницею нашої сусідки! Вона їх бачила і мені повідомила! Тож випроваджуй свого чоловічка, поки він тобі хвороб якихось не привіз
З чоловіком я була в шлюбі 9 років. Є двоє дітей. Сказати, що жили добре, не можу. То ми жили зі свекрухою і тоді повною ложкою я “їла”
Заяву забрала, речі зібрала і від сина з’їхала. Просто так йому й заявила: розриваю стосунки. Сон, мовляв, у руку був, – говорить колишня свекруха Насті, – це треба ж! Я не знаю, як і назвати її! Люди з нормальною психікою так не чинять. Вона каже, що через той сон просто уважно придивилася до Єгора
Думаєте так не буває? Буває, виявляється, всяке! Дівчата взагалі забобонні, а вже дівчата-наречені забобонні подвійно!  Історія трапилася з моєю подругою. — Безглуздя, якого світ не бачив! Ти сама
Весь цей час вона приховувала свій гріх у глибині душі й молилася, щоб ніхто нічого не дізнався про це. Але грішок виплив звичайнісіньким чином – первісток був як дві краплі води схожий на Віктора
Первістку Сергій дуже радів, тим більше, що там говорити – син. Наталя тепер сиділа вдома в декреті, а Сергій приїжджав із роботи обідати додому. У заводську їдальню перестав
У мене було їх дві: дружина і коханка. Дружина, з якою було зручно і тепло, як із мамою. Коханка, яка тішила моє самолюбство (я чоловік “хоч куди”). Я зраджував і тій, і іншій
У мене їх було дві: Дружина і Коханка. Дружина волосся прибирала у хвіст, так щоб не лізло в очі, в тарілки, в обличчя дітям. Вдома вона носила м’які
Взагалі-то, я її годую зі своєї кишені. А речі купувати їй, я не зобов’язаний. Розшукуй татуся і вимагай у нього грошей
Зі своїм першим чоловіком я розійшлася, коли доньці було всього три рочки. Причина – дармоїдство і безкінечні походи до інших жінок. Доходило до того, що своїх баб тягнув

You cannot copy content of this page