— Дах не протікає? — Наталя постукала по опорній балці, уважно оглядаючи стелю. Початок травня приніс рясні дощі, і треба було перевірити, чи все в порядку. — Наче сухо, — озвався Льоня, що сидів на табуреті з кухлем чаю. — Ти щороку питаєш одне й те саме. Хата міцна, твоя бабуся зналася на будівництві
Наталя провела долонею по дерев’яній стіні, відчуваючи шорсткість старої колоди. Цей будинок пам’ятав її перші кроки, перші сльози, перші радощі. Міцна, хоч і стара, сільська хата з різьбленим
Олена пішла до магазину й купила продуктів рівно на ту суму, яку минулого разу витратила свекруха, ретельно перевіривши її чеки. Але купила вона всього… по сто грамів: сто грамів гречки, сто грамів макаронів, сто грамів борошна. Навіть цукру взяла лише жменьку
Коли Олена виходила заміж за Андрія, вона й гадки не мала, в яку систему тотального контролю потрапить. Її свекруха, Галина Сергіївна, була жінкою суворих принципів, але головний з
З роботою в селі було сутужно, й батьки зайнялися фермерством, починали з двох корів, потім поголів’я великої рогатої худоби збільшилося до 20-ти. Працювали, не покладаючи рук. Діти з ранніх років були привчені до праці
Усе щасливе життя Олега в одну мить розлетілося на друзки. Від нього пішла кохана жінка. З Мілою вони прожили разом півтора року. Вона була його першим і єдиним
Вона зранку поїхала з подругою Вікою в село по малину. У подруги бабуся журилася, малини багато, а збирати нікому. Мала б уже повернутися
У Стаса зранку був чудовий настрій, бо сьогодні п’ятниця. Вони з Ларисою після роботи запланували прибрати оселю. Квартира наймана, вчора господиня віддала їм ключі. Він давно вмовляв Ларису
Можна було покликати Оленку – запальну симпатяжку, з якою ми зустрічалися зрідка, і нічого серйозного між нами не було. Хтозна, як вона відреагує на пропозицію спільної ночівлі на чужій дачі. Я подумки перебрав ще кілька варіантів, і все більше мені хотілося написати Настусі
Вечірньої пори в четвер надійшло повідомлення від Валерки – мого щирого приятеля, можна сказати, друга. – Привіт, які плани на вихідні? – Та поки не знаю, там побачу.
– Дякуємо, дорогі свати, за вашу пропозицію, ми все обміркуємо й вам повідомимо! – широко усміхнулася Михайлова мама, Інна Сергіївна. – Так, а що тут думати? – щиро здивувалася Алла. – Все вже обміркували, ще вчора! – Ну, це ви обміркували, а нам ще порадитися потрібно
— Ма-амо, чуєш, мамо! — Ну, чого тобі? – нелюбезно відгукнулася мама Алла, неохоче відриваючись від телевізора. — Мамо, я заміж виходжу! – у дверях кімнати з’явилася донька
— Остапе, Остапе! — до кімнати забігла дружина. — Син телефонував, зараз із дівчиною прийде. — І чого ти розкричалася? — чоловік неохоче відірвався від телевізора. — Скільки він їх уже приводив, і жодної нормальної
— Остапе, Остапе! — до кімнати забігла дружина. — Син телефонував, зараз із дівчиною прийде. — І чого ти розкричалася? — чоловік неохоче відірвався від телевізора. — Скільки
Мачуха знову телефонувала: захотілося їй вареників приготувати, а пароварка нагорі, дістати нікому. Щоб її! — Дякую, що заїхала. Думала, зовсім забула стару. Треба б мені кота завести
На дачу рідко хтось приїздив, тому Ліда й повезла Сашка туди: там їх точно ніхто не дістане – ні його дружина, ні її мачуха. Що потрібно дружині Сашка,
— У мене мінус три фельдшери. Мені просто нікого завтра випускати на зміну. Я розумію, ти після нічної… Але зможеш залишитися ще на півдня? Потім, після обіду, Наталя Миколаївна вийде, відіспиться після нічної й прийде
Олена поспішала на зміну, до тих, хто відчайдушно потребував її допомоги. Що за дивна любов до роботи, де кожна хвилина — боротьба, а вдячність часто ховається за болем
Вона постійно намивала й натирала посуд до блиску, двічі на рік білила стіни, раз на рік фарбувала дерев’яну підлогу, прала килими й доріжки, постійно прала постільну білизну та старенькі фіранки, змінюючи їх до великих свят – Великодня та Преображення
— Ой, Миколочко, Вірочко, заходьте, мої любі. Що ж ви не попередили, що до мене завітаєте? Я ж і наготувати нічого путнього не встигла, та й в хаті

You cannot copy content of this page