Selena

Емма набрала старий номер домашнього телефону свекрухи, який вже давно вʼївся в памʼять. Слухавку взяла, як не дивно, не доглядальниця, а вона сама, і знову її впізнала. —

Віра ходила з кута в кут по квартирі. Вона ніяк не могла повірити в те, що відбувається. Та й як можна повірити, що чоловік, з яким прожили п’ятнадцять

— Бабусенько, ну ти ж мені обіцяла, що викинеш це неподобство! — Юлечко, не гнівайся, – миролюбно відповіла її бабуся, Валентина Іванівна, – Ну що ти розлютилася на

— Мама моя ягоди з дачі привезла, звісно, для Зоряни, для кого ж іще, – тоді тільки-но полуниця пішла, було тих ягід пів скляночки всього. Донька спала, а

— А ти не вказуй мені! — Римма В’ячеславівна спробувала прорватися до Галини, але сусід легко її перехопив. — Я ж мати! Я мушу сина захищати! — Від

Катерина навіть жити не хотіла, весь світ білий не милий, змушувала себе йти на роботу, їй здавалося, що всі на неї пальцем показують і хихикають, хтось засуджує, а

На селі справляли гучне весілля. Всі від душі веселилися, аж гай шумів! Молодятка так націлувалися, що аж губи червоніли, наче маки, — стільки їм щастя бажали! Гостей зібралося

Почалося все три роки тому. Світлана вирішила, що можна дати собі другий шанс — і вийшла заміж. Олег в їхнє життя входив повільно й обдумано: спочатку просто сусід,

Оленка тихо плакала, боячись розбудити малесенького Сергійка. Але ж їй здавалося, що запас сліз вона вичерпала ще півроку тому, коли злощасна дорожня пригода забрала в неї чоловіка, Ігоря.

Батька Марія ніколи не бачила, навіть на фотографії. Та й не було в неї жодних фотографій, тільки ім’я й адреса, та й то мати перед своїм відходом сказала.