Selena
Зоя їхала в старому, але такому звичному автобусі, що щодня, мов вірний кінь, віз працівників фабрики до роботи. Він забирав людей чітко за розкладом біля зупинки, де збиралися
— Доброго ранку, доню, — лагідно промовила свекруха. — Доброго, — невдоволено мовила Анжела, яка щойно прокинулася. — Сідай снідати, сирники вже готові, — сказала Алла Вадимівна і
— Мамо, ну коли вже розберемо горище? — Оленка, мов заведена, знову повертається до цього питання за недільним обідом. — Ну правда, там же вже гора мотлоху виросла!
День весілля для Оксани став найщасливішим у її житті. Все пройшло так, як вона й мріяла: багато гостей, красивий декор і, головне, щасливі молодята. З Дмитром Оксана познайомилася
— Олексію Вікторовичу, документи готові, — секретарка кладе на стіл товсту теку. — Завтра підписання контракту з німецькими партнерами. Олексій киває, не відриваючись від екрана комп’ютера. У сорок
Антоніна Петрівна, наша Тося, все життя була для всіх опорою. Вона постійно працювала і мала заощадження. Власний куточок також мала, але останні роки жила з дітьми, бо її
— Це що ти таке купила?! — чоловік грізно навис над дружиною з дитиною і вимагав відповіді. — Це чоботи донечці на зиму. Старі вже їй малі стали.
Маленьку сіреньку кішечку Ритулі подарувала подруга. Маленька красуня дуже сподобалася добрій молодій жінці. — Назву я тебе Лялечкою, — вирішила Ритуля. — Лялька, — сказала господиня маленькій кішечці
Людмила вийшла з під’їзду. Очі були наповнені сльозами. Дійшла до лавки на дитячому майданчику і важко опустилася на неї. Щільніше запахнула плаща. Хоч червень наближався до свого розпалу,
— Ну що, поїдеш до мами на дачу? — запитав мій благовірний, намагаючись зробити вигляд, ніби йому байдуже. Я на нього уважно подивилася. Занадто вже завзято він мене