Selena
Було колись, що робила я касиром, хоч і приносила ця робота більше грошей, ніж моя педагогічна спеціальність, геть мені не до душі було. Душила вона мене, та й
Найприкріше, що він те саме мені казав про всю цю ситуацію, а тепер теж мене звинувачує, мовляв, хто тебе просив висловлюватися, та ще й у такому ключі. Наче
— Хіба хто міг передбачити, що все обернеться саме так? — зітхає Наталія Борисівна, дивлячись у вікно, де дощові краплі стікають по склу, наче її власні невиплакані сльози.
Аліні Сергіївні виповнилося тридцять два — рівно того самого дня, коли вона вперше ступила через поріг нового офісу. Уявіть: десять років життя в одній компанії, десять років в
Ми з чоловіком, Олегом, нещодавно переїхали до нового міста. Він завжди марив бути ближче до своєї родини — до батьків, сестри, її діток. Я не заперечувала: люблю, коли
Рівно за два місяці по весіллі свекруха навідалася до молодих, не так щоб з перевіркою, а ніби розвідати, як справи, чи не потрібна її допомога. Вдаючи, що втомилася
— Оце зухвальство! Поміняю замок і не підпущу й на поріг! Десь у глибині душі Марина й досі не вірила в те, що відбувається. Невже кохана людина змогла
Поліна відчинила двері й ледь встигла відійти вбік — на порозі стояла тітка Олена: яскрава, засмагла, у квітчастому сарафані, немов зійшла з картинки відпускного каталогу. У волоссі в
Минуло три місяці від того самого квітневого ранку. Три місяці, які буквально перевернули життя Ганни з ніг на голову. Після тривалого лікування батько одужував — повільно, але впевнено,
— Мамо, ну навіщо тобі це все? — зітхнула Настя, копирсаючись у черговій коробці з фотографіями. — Давай викинемо — і забудемо, правда? Анна Сергіївна влаштувалася на краю