— Не поспішай, тобі дитя не качати, і корову не доїти. На гучні присьорбування скаже, що Слава Богу смачно, раз боїшся, що ми віднімемо. Свекор, зрозумівши натяк, починає їсти спокійно й тихо
Лідія дивилася на свекруху і думала: «Ну якою ж треба бути покірливою служницею у свого чоловіка, щоб знімати з нього чоботи. Мало того, що він випив, лика не
Розібрав усі шафи, влаштував на лоджії куточок відпочинку. Дружину незмінно зустрічав з роботи гарячою вечерею, був ніжний і попереджувальний. Ні походів по магазинах, ні прибирань, ні нескінченного готування тепер для Ірини не існувало. Ось тільки в магазин чоловік ходив на гроші Ірини
— Дратує мене це все, навіть не можу сказати як! Ну це мужик чи хто взагалі!? – обурюється Ірина, – Навіть умови ставити не стала, від такого тільки
— Мама сама розповідала, що робила сестра жахливі речі, сильно ревнувала, навіть намагалася звинуватити мого батька в тому, що він до неї чіплявся. Потім, щоправда, зізналася, що обмовила його
— Змучилася я просто, чесне слово, почуваюся просто загнаним конем, – зізнається Світлана подрузі. – Тільки-тільки батька доходила, на мені свекруха, дитина, ще й мама тепер… — Жах,
— Ну не знаю, ми твої закрутки взагалі не їмо, звикли свіжі овочі купувати цілий рік, – чесно розповідав хлопчик. — А куди ви всі мої гостинці діваєте? – не розуміла бабуся. — Сусідам віддавали, тато на роботу забирав, а ми таке не любимо, – відверто розповідав хлопчисько
Вирушаючи в гості до сина з невісткою, Ніна тягла з села повні сумки заготовок. Їй належало кілька тижнів пожити в столиці заради проходження медичних процедур. Сидіти на шиї
Бабуся кричала на матір, звинувачувала її в усьому, що спадало на думку, виривала з рук губку, якою мати мила посуд, тут же вимагала приготувати їй суп без жарених овочів. Потім вони плавно з кухні перебиралися в кімнату і лаялися там
Мати з бабусею постійно лаялися до сказу. Голосно, надривно. Кожна хотіла відстояти свою правду. Правда була одна, але в кожної своя. Чоловік бабусі спився швидко, щойно на заводі,
— Міг щось поїсти приготувати, міг замовити або купити готове, коротше кажучи, не напружувався. У грошах я його теж спочатку не обмежувала, – каже Софія. – Але злилася жахливо, особливо, коли чоловік починав міркувати, що бідність нас біля порога не чатує, навіщо, мовляв, напружуватися і гарувати як кінь
— Голодними не сиділи, гроші були і є, – погоджується Софія. – Але ж це мої гроші! Він востаннє працював 2 роки тому, але ж я не вимагала
— Маріє… — Іване… — Марійко, ні. Ми ж їдемо на море. Маріє. — Іване! Візьмемо із собою. Ну полежить тиждень у багажнику. Ну і що? Зате потім як покладемо його в городі. Ти тільки уяви! А то не візьме – хто-небудь інший потягне. Ну Іване
Дядько Ванько давно мріяв вийти на пенсію і спокійно полоти грядки. Але у дядька Ванька була тітка Марія, до якої епітет «спокійна» можна було застосувати тільки після її
— А що робити, мужика другого в нас у сім’ї немає, одні баби, навіть кішка. Добре хоч Танюха в мене вміла, все може, за що не візьметься. Ну не як мужик, звичайно, але на безриб’ї і так добре. Таня не ображалася, знала, що татко її любить, і слова ці жартівливі
— Ох, немає в мене помічників, одні баби в хаті, — щоразу бурчав батько, коли треба було щось полагодити чи перетягти важке. Днями привезли дубовий стіл. Батько зекономив,
Поки Марія очима кліпала й міркувала, що треба, напевно, шукати підробіток, щоб оплачувати доньці та її «нареченому» орендоване житло, Яна відверто сказала, що піти доведеться мамі. — Квартира ж моя. За документами мені її батько залишив. А як ми втрьох житимемо в однокімнатній? Це взагалі неприйнятний варіант
— Ех, краще б твоя сестра тоді з донькою повернулася до мами, ніж зараз і сама, — хитає головою, дивуючись розповіді Світлани, подруга. — І як далі? Заощадження
— А у нас вийшло ось так, сваха живе спокійно, а я не знаю, як усе закінчиться. Старша донька каже, мовляв, гони їх, принаймні невістку. Але де я потім сама опинюся? – засмучена Ніна Тихонівна
— А у нас вийшло ось так, сваха живе спокійно, а я не знаю, як усе закінчиться. Старша донька каже, мовляв, гони їх, принаймні невістку. Але де я

You cannot copy content of this page