Selena
— Загалом, радіє мій майбутній свекор так, що аж гидко стає. На Павла дивлюся, а він батька навіть схвалює, — скаржиться Поліна подрузі. Поліна у вересні має вийти
— Я її, звичайно, привітала, грошенят їй на картку переказала, образилася, мабуть, що мало, — посміхається Ірина Василівна. — Ну та нічого. Я собі свято влаштувала, з ікрою
— Тільки-но я заїкнулася, що дачу треба продавати, почалося: її ж наші батьки будували, ми домовлялися. Так, домовлялися, тільки де ті домовленості? — Любов Вікторівна нервує. — Ні,
— Треба ж, як вдало врешті-решт усе збіглося… Два дні тому Тетяна несподівано втратила вигідний підробіток. Підробіток був у всіх сенсах вдалий, Тетяна сиділа з сусідською дитиною через
Їй сьогодні наснився дивний сон — золоті кулі. Багато, багато золотих куль, легких, мов подих ласкавого вітерця. Вона пливла в потоці куль. І така любов розлита навколо, і
Вони разом вчилися в медичному училищі. Усі знали, що Іван був без тями від кохання до Поліни. Лише від одного погляду на неї в нього перехоплювало подих, а
Вона прокинулась і здивувалась, бо вже було пізніше ранку. Сонце світило на повну, а гілки берези були всі в інії і сріблилися в його промінні. Ранок, як завжди,
Людмила, або як її кликали вдома — Людочка, була найменшою в сім’ї. Мала двох старших братів-близнюків, які були на 14 років за неї старші. Вони давно вже покинули
Ольга з Ромкою розписалися перед останнім курсом університету. Просто розписалися в РАЦСі без свідків в урочистій обстановці. Влітку вони залишилися ремонтувати свій гуртожиток. Ольга жила в кімнаті сама,
— А сьогодні, знаєш що сказали? Онуків, кажуть, вам привеземо на вихідні. А самі на весілля. Ні, Ніно, ти послухай, я в їхній час і на весілля, і