Selena

Олена Семенюк страшенно хотіла заміж. Усі її подружки давно відгуляли весілля, одна вона залишилася. Та й наречених усе не було. Зате був у Олени кіт, великий рудий красень

— Олено, я її ненавиджу, — поділилася з подругою Настя, і її голос тремтів від люті. — Усе, що збиралося роками, вилилося в один величезний ком злості. Я

— Ми, каже, тобі не довіряємо, ну хіба це не смішно? — розповідає Галина подрузі. — Це у них совісті немає, а мені вони не довіряють. Нормально, так?

Антон був щасливий у шлюбі недовго. Три перші роки, не більше. Потім став помічати пристрасть дружини до шкідливих звичок. Повертався вечорами додому, а Люда вже була напідпитку. І

— Ну ви хоча б стукати навчіться! Ми дорослі люди і маємо повне право робити, що завгодно у своїй кімнаті! — Який сором! – ахнула пенсіонерка, зрозумівши, що

Під суворим поглядом свекрухи, Наталка збирала свої речі. Ані сльозинки, ані жодної іншої емоції. Лише холодне усвідомлення того, що вона, Наталя, завжди знала: саме так усе й закінчиться.

У двадцять сім років Ірина думала, що материнство — це інстинкт. Щось таке, що вмикається автоматично, як дихання чи серцебиття. Дев’ять місяців вона готувалася до зустрічі з сином,

Червоним було все – затьмарене небо, відблиски на шибках, навіть шкіра здавалася червоною, і Іра пригадала, як у дитинстві вони грали з братами в індіанців і мастили ноги

Ірина Василівна стояла біля дзеркала і крутила в руках вішалки з сукнями, думаючи, яка з них їй краще підійде. — Іринко, ну досить уже возитися, їхати пора, —

— Сашенько, я тобі пиріжки з цибулею та яйцями принесла, як ти любиш, — Марія Дмитрівна поклала на стіл об’ємний пакет. — Гарячі ще, поїжте якраз із дівчиною.