Тамара Петрівна спробувала ще раз налагодити контакт: організувала виписку невістки, з кульками, квітами, квартиру прикрасила. Звичайне «Аааа…» невістки списала на погане самопочуття, три дні вдома син був, потім вона прийшла зранку. Зварила обід, приготувала вечерю, переодягла онука, погойдала на руках
Різниця між онуками в Тамари Петрівни — два роки та місяць. Старшому онукові зараз три роки з хвостиком, молодшому — лише рік. Про старшого онука любляча бабуся знає
— Зелений ти ще, щоб мені вказувати, думаєш начальником поставили, то будеш тикати мені й премію урізати… — Рот затули, навчися спочатку розмовляти, – різко відповів Валерій, – неук сільський
“Ех, і покружляти ні з ким”, – зітхнув подумки Валерій, оглядаючи знайомий зал сільського клубу. У серці защеміла приємна туга за чимось рідним, домашнім. Але ж ні, не
— Синочку, твоя наречена — моя ровесниця. Навіщо тобі така стара? Навколо повно дівчат твого віку. Я своєї згоди на цей шлюб не дам. А якщо не послухаєш матір, то знай, відречуся від тебе! Клянуся
— Синочку, твоя наречена — моя ровесниця. Навіщо тобі така стара? Навколо повно дівчат твого віку. Я своєї згоди на цей шлюб не дам. А якщо не послухаєш
Тітка Валя, у старій каракулевій шубі, на якій уже неодноразово перешивали ґудзики, бо з кожним роком їй дедалі важче й важче було влізти в неї. Дядько Борис в пижиковій шапці з радянських часів, місцями яку вже побила міль. Їхня шістнадцятирічна донька Віка в блискучій куртці і в червоних колготах. І восьмирічний Сергійко з водяним пристроєм у руках
Нарешті Мар’яна купила собі квартиру за іпотекою, хоч і не велику, однокімнатну, але тепер у неї були свої квадратні метри. Майже десять років вона прожила в місті й
— Чисто у Вас як, затишно… — А ти думала, що в мене хатинка на курячих ніжках, як у Баби Яги? Та не бійся ти, знімай пальтечко своє, он, уся в снігу. І марш до печі, зігрійся трохи. Піч у мене хоч і величезна, але я молоденьких дівчаток не їм, засовувати тебе туди не буду, – розсміялася господиня
Ніч огорнула село. Клавдія вмостившись в великому кріслі займалася вʼязанням, але тишу розірвав наполегливий стукіт. “Кого це нечистий приніс у таку пізню годину?” – пробурмотіла вона. Тепла хустка
— Вчора суп був, сьогодні знову суп. Ти б мені м’яса посмажила хоч, мати. Мужик я чи як? Мужик, хто ж сперечається? Тільки пенсія в мене не велика. Комуналку заплати, за світло, за те, за інше, поки ліки куплю, ось і скінчилася пенсія
— Ой привіт, Тетянко. А це і є та сама Поліна? А я думаю, що ви тут шумите? Здрастуй, Поліночко, здрастуй, моя хороша. Можна я хоч оком глянути,
— Дах не протікає? — Наталя постукала по опорній балці, уважно оглядаючи стелю. Початок травня приніс рясні дощі, і треба було перевірити, чи все в порядку. — Наче сухо, — озвався Льоня, що сидів на табуреті з кухлем чаю. — Ти щороку питаєш одне й те саме. Хата міцна, твоя бабуся зналася на будівництві
Наталя провела долонею по дерев’яній стіні, відчуваючи шорсткість старої колоди. Цей будинок пам’ятав її перші кроки, перші сльози, перші радощі. Міцна, хоч і стара, сільська хата з різьбленим
Олена пішла до магазину й купила продуктів рівно на ту суму, яку минулого разу витратила свекруха, ретельно перевіривши її чеки. Але купила вона всього… по сто грамів: сто грамів гречки, сто грамів макаронів, сто грамів борошна. Навіть цукру взяла лише жменьку
Коли Олена виходила заміж за Андрія, вона й гадки не мала, в яку систему тотального контролю потрапить. Її свекруха, Галина Сергіївна, була жінкою суворих принципів, але головний з
З роботою в селі було сутужно, й батьки зайнялися фермерством, починали з двох корів, потім поголів’я великої рогатої худоби збільшилося до 20-ти. Працювали, не покладаючи рук. Діти з ранніх років були привчені до праці
Усе щасливе життя Олега в одну мить розлетілося на друзки. Від нього пішла кохана жінка. З Мілою вони прожили разом півтора року. Вона була його першим і єдиним
Вона зранку поїхала з подругою Вікою в село по малину. У подруги бабуся журилася, малини багато, а збирати нікому. Мала б уже повернутися
У Стаса зранку був чудовий настрій, бо сьогодні п’ятниця. Вони з Ларисою після роботи запланували прибрати оселю. Квартира наймана, вчора господиня віддала їм ключі. Він давно вмовляв Ларису

You cannot copy content of this page