Головна

Selena

Знаєш, вона ж на ювілей батька приїхала і висловилася там перед гостями на повну. Сказала, що невістка в неї “уживаний товар”! А в батька і колеги були з роботи, їм ось таке знати було обов’язково? Звісно, після такої її поведінки про наше з нею спілкування вже не може йтися, хоч би як чоловік намагався нас помирити
Життєві історії 0
— Мій чоловік потрапив до лікарні з незначним захворюванням, – пояснює Василина. – Я в цей час була на дачі в мами, готувалися до ювілею батька. Свекруха швиденько
Просто важко жити в чотирьох у таких умовах, санвузол суміщений, невістка в декреті, вона сама на пенсії, цілий день у квартирі ніс до носа троє – вона, Люда й онук. І на малогабаритну кухню йдуть в один час, а там тісно, просто до неможливого тісно. А вечеряє Марія Миколаївна тепер узагалі у вітальні, за столом вони всі не вміщаються
Життєві історії 0
Марія Миколаївна рахувала дні до того моменту, коли її син із невісткою та онуком зможуть з’їхати у власне житло. Але будинок уже півроку тому здали в експлуатацію, а
Це був приголомшливий тиждень. Я переконався, що я зустрів рідну для себе людину, ту саму, з ким я хочу і готовий провести своє життя. Я познайомився з її батьками, познайомився з дитиною. Усе було чудово, всі мене дуже добре прийняли і спільно було ухвалено рішення, що я переїду і ми будемо жити разом. Після цього тижня я повернувся до себе в місто, кілька місяців попрацювавши, заробивши грошей на перший час, я зібрав речі і поїхав до них. Я зробив їй і дитині пропозицію, їй – вийти за мене заміж, йому – бути батьком і сином. Усі погодилися і ось почалося наше сімейне життя
Життєві історії 0
Мене звуть Олег, мені 28 років. Зі своєю дружиною я познайомився в соціальних мережах, коли нам було по, приблизно десь, 12 років, ми з нею ровесники. Жили в
Через три роки, дружина подарувала мені донечку. Я радий, шалено радий був! Друге дихання відкрилося, працюю як заведений… За місяць дружина скаржиться, що тяжко з дітьми, і натякає, що непогано було б, якби приїхала теща на допомогу. А мені і працювати потрібно, і з тещею жити більше трьох днів – «хоч убий» не можу! Вирішили запропонувати щоб теща продала квартиру і купила у нас у сусідньому районі
Життєві історії 0
Мені дуже прикро, і не все одно, адже це моє життя… Я приїхав на навчання до столиці з маленького містечка однієї з областей нашої прекрасної країни, в університеті
А що? Я вважаю: заміж треба виходити швидко, а то залишуся… – вона подивилася на Олександру, – а то залишуся як тітка Шура… старою дівою. — Катю, замовкни! – закричала на доньку Алла. — Та годі, не кричи на неї, має рацію Катруся: таких як я раніше старими дівами називали. А я й не ображаюся, звикла. Та й усе тепер – мені вже заміж не треба поспішати, я вже на пенсії, залишається городик тримати, та курочок
Життєві історії 0
Алла машинально поставила на стіл ще одну тарілку. — Когось ще чекаєш? – помітив чоловік Олег. — Ой, зайва! – Схаменулася господиня. І щойно встигла прибрати блюдце, одразу
— Коротше, батьки, – звернулася Олена, – ми тут таку історію розкопали, тож слухайте. Ти, мамо, зі своєю матір’ю, тобто з моєю бабусею приїхала сюди, коли вже твоєї бабусі Каті не стало, тобто, моя прабабуся. Правильно? Так от, у селі Олександрівка є старенька, Оксаною звуть. Так ось вона і розповіла, що у твоєї бабусі Каті донька зʼявилася від солдатика, який повертався з фронту. У селі про це знали, а той солдат не знав. А звали його Петро
Життєві історії 0
Ввижається ж таке: Іринка з Оленкою схожі. Це, напевно, тому що дружать із самої школи, а тепер навіть косички однаково заплітають. Та вже які косички, дівчатам по сімнадцять
Стас намагався пояснити дружині, що раз вони проти іпотеки, то треба багато працювати і заробляти на квартиру: не заводити ж дитину в комуналці. Але Ілона вважала, що краще б Стас влаштувався працювати в школу. — Працював би до обіду, – говорила вона, – учителі іноземної зараз на вагу золота, а для грошей репетиторством би зайнявся
Життєві історії 0
— Син? Чудово! – відповідає на запитання знайомих і родичів Людмила Олексіївна, – У відрядженні зараз. Сказав, що повернеться й іпотеку свою повністю закриє. Ні, одружитися знову поки
Очевидно, їй дуже не подобається, що я її звинувачую в лінощах, але водночас, гадаю, вона принципово не хоче змінюватися, бо вважає себе «принцесою, яка нікому нічого не винна, всі винні їй». Вона явно вважає себе головною в домі, і постійно спілкується в командному тоні. Це помічають навіть люди зі сторони. На додаток, у неї такий характер, що вона дуже любить поливати людей брудом, зокрема (а, можливо, особливо) мене і моїх родичів
Життєві історії 0
Не знаю на що я сподіваюся, коли пишу це, може просто виговоритися. Проблема в тому, що моя дружина – це якийсь жах, і що з цим робити я
— Що ти таке кажеш! Ти ж сама захотіла жити в бабусі! — Серйозно, мамо? Тобі самій не смішно? Я навіть не знала про її існування, поки ви мене не віддали їй. Ні, ти мене, звісно, брала на сімейні свята, з Тетяною хтось мав водитися, ти навіть не додумувалася мене погодувати, а я дурна не їла вдома, тому що до мами на свято йду, мамо… Ти хвалилася перед гостями, як я обожнюю сестричку, і вони тішилися нашій спільній мові, а тільки гості розходилися, ти саджала мене в таксі й відправляла до бабусі, так і не нагодувавши
Життєві історії 0
Пізно ввечорі прийшла мама, Ліля вже збиралася сходити в душ і лягти спати. Ні, ну а що, має право раніше лягти, вранці вставати рано. Мама сиділа на кухні,
Але навряд чи б вона стала розповідати про свої підозри… Юрко сам усе розповів. Уже наступного дня народ шепотів, що підсобку в клубі молодь використовує на свій безсоромний розсуд. І що Лідія, молода бібліотекарка, закрилася в підсобці на якийсь час, і що якщо вже з Юрком Щербатим закрилася, то справа зрозуміла
Життєві історії 0
У будинку було тихо. Тільки муха дзижчить і кружляє біля вікна, та будильник, що за склом на полиці буфета, цокає, і секундна стрілка рухається по колу. Ліді чомусь

You cannot copy content of this page