Selena
— Димко! Іди сюди, шибеник! Гайда з нами футбол! — Я?! — Димко навіть трохи отетерів від такої перспективи. — А, можна?! Діма кинув свій велосипед, у якого
— Все майже, про що мріяла, у мене є, — каже Ліза. — От реально, все, чого хотіла у двадцять: затишна квартира, робота, яка не дратує, і кіт,
“Та що ж за життя в мене таке! Люди зовсім он з жиру бісяться, на курорти їздять, а тут”, — схлипнула невістка і вискочила з-за столу. Ганна Олегівна
— Сестричко! У тебе взагалі гордість є? — Ритка була в родині молодшою, але не найбільш мовчазною. — Богдан від тебе до іншої пішов, ти второпала нарешті? Усе,
Віка вчинила підло. Так гидко і низько, немов плюнула в душу. Розтоптала, знищила віру в чесність, порядність, у просту вдячність. Віру в людей і в дружбу, особливо жіночу.
— Олено, ось тільки не треба робити такі очі. Я що, не права? Я до вас у няньки не наймалася! — вкотре відрізала Людмила Іванівна єдиній доньці. —
— Я десять разів чула відмову у своєму проханні. Та що там, навіть більше, — журилася моя знайома. Ось адже дивно. Знаєте, є такі пари, дивишся на них
Немолоді вже були старенькі Семенюки, а все чогось метушилися. Зроду на місці не посидять, і не дивіться, що ногами вже ослабли, та в руках колишньої сили немає. Тут
— А чого ж її шукати? — думає Тома. — Он вона, вся на місці. Тато з дядьком лагодять старенького «Жигуля». Мама з тіткою Оленою та бабусею варять
Сказати точно, коли життя Людмилки почало псуватися, було б важко. На перший погляд, все складалося чудово: чоловік любив, пестив і любив. Вона працювала, хоч і заробляла небагато, але