Марина подала борщ, нарізала хліба, дістала сметану. — Смакота, — прицмокував Денис. — Прямо як у ресторані. Як у ресторані. Тільки в ресторані за це гроші платять. А тут безкоштовно все. — А на вечерю що буде? — запитав Василів брат
— Ні, ну не може ж бути так, що я знову буду годувати всю його рідню. Марина дивилася на купу дощок у дворі й подумки підраховувала, скільки котлет
— Ну от знову, сира з ковбасою як і не було! — похмуро проговорила Катя, помітивши, як малюк, сидячи з ножем і виделкою, як дорослий, спокійно поглинає шматочки ковбаси й сиру, викладаючи на свою тарілку все нові й нові порції. — Слухайте, дівчата, я не знаю, як ви, але мені якось не по собі, коли доводиться за все платити порівну, а по факту один із нас зʼїдає все майже як дорослий чоловік
— Ну от знову, — з роздратуванням промовила Катя, дивлячись на маленького Івана, який поїдав ковбасу і сир. — Ну і навіщо ти завжди його із собою тягаєш?
У тебе діти вранці самі собі сніданок готують! А якщо щось трапиться? — збуджено проговорила свекруха. — Що трапиться? Костику вже дванадцять років, а Михайлику — дев’ять. Посмажити без пригод яйця й самостійно поснідати вони явно здатні
— Вставай швидше! Ти хоч знаєш, що в тебе на кухні діється?! У мене волосся дибки стало від побаченого, — у паніці верещала Яна Ігорівна, стоячи над ліжком
За шашлик і продукти — з вас дві тисячі. Усе по-чесному, ми порахували. Тамара навіть не відразу зрозуміла, про що йдеться. Сергій завмер із сумкою в руці, потім ніяково перепитав: — У сенсі, дві тисячі? — Ну, м’ясо, овочі, вугілля, хліб, чай, — почала перераховувати Галина. — Зараз усе дорого. Ми завжди так робимо, коли гості приїжджають. Пенсіонери вже все-таки, кожна копійка на рахунку
Тамара із Сергієм давно мріяли про дачу. Місто втомило, хотілося мати свій куточок, щоб влітку виїжджати на природу, вирощувати огірочки, збирати ягоди й просто відпочивати від міської метушні.
— Але в нас маленьке весілля, тому що велике не потягнемо за грошима, — нагадувала свекрусі Олена. — Просто буде трохи дивнувато здаватися, якщо з мого боку будуть тільки батьки й рідна сестра з сім’єю, а з вашого — сорок людей
— Ми хочемо влаштувати невелике весілля з малою кількістю гостей і мінімальними витратами, — розповідала Олена майбутнім свекрам. — Так, крім найближчих родичів буде парочка наших друзів, —
Одного разу вона заявилася навіть із чоловіком і пирогом. — Ми тут подумали, чому б не посидіти всім разом? — весело сказала Марина. Я посміхнулася крізь напругу, але всередині вже відчувала: мої кордони розмиваються
Я ледь встигла відкрити ноутбук для ранкового зуму, як у двері наполегливо подзвонили. — Хто там? — крикнула я, вже здогадуючись, що це не кур’єр. За дверима пролунало
— Хотіла б мені догодити, дізналася б мій смак заздалегідь, — свекруха зробила акцент на останньому слові. — Я, наприклад, у всіх завжди дізнаюся, хто що їсть і що не їсть. Ти ж цього не зробила. Не зателефонувала й не дізналася про наявність алергії
Вперше потрапивши на спільну сімейну вечерю родичів Захара, Марина була сильно здивована тим, що страв на столі була неймовірна кількість. Мало того, за тиждень до запланованого свята Ірина
— А що ти йому даси? — запитав Матвій. — Ти ж його ніколи не полюбиш! Ще й злитися на нього будеш, що він твої плани на життя зіпсував. — Не буду, — впевнено промовила Саша. — Це ж тільки моє рішення. Так, можливо, я ніколи його не полюблю, як любила Валя. Але я зможу дати йому дім
Олександра була щаслива, що зустріла чоловіка, який мав таку ж позицію, як і вона. Річ у тім, що Саша зовсім не хотіла дітей. Зовсім. Коли в юності вона
Отакої! І на подарунок батькам знову складаюся тільки я! Шикарно! Дякую, родичі. — Настю, що ти робиш із мухи слона? Подаруємо ми щось, як кажуть у рекламі, «за доступною ціною». Складемося на бюджетний подарунок
Отакої! І на подарунок батькам знову складаюся тільки я! Шикарно! Дякую, родичі. — Настю, що ти робиш із мухи слона? Подаруємо ми щось, як кажуть у рекламі, «за
— Я теж приготувала кілька страв, ось салат, курячий рулет і десерт, — не здавалася Настя. — Готувала з урахуванням, що хтось із гостей теж стежить за своїм харчуванням. — Ми обов’язково спробуємо, тільки наступного разу, — швидко сказала Лідія. — Просто зрозумій правильно, але на нашому столі вже все заставлено і навряд чи когось зацікавить трава, коли є запечене м’ясо
Настя довго тренувала силу волі й вирішила сісти на дієту. Їй хотілося привести себе в ідеальну форму до літа, бо вони з чоловіком мріяли вирватися на море, і

You cannot copy content of this page