Мені будиночок у селі, це недорого буде, а ви без іпотек по двокімнатній купите, якщо продати ті, що у вас зараз є. Ідея здалася вже дуже привабливою, тим паче, що мама розписувала перспективи: як буде забирати обох онучок на все літо: свіже повітря, ягоди, фрукти
— Три з половиною роки тому, – розповідає Катя, – ми вирішили начебто своє квартирне питання. І плани були райдужні, але другий рік прихід літа очікуємо зі здриганням.
— Алло… алло, матусю, ні не плачу. А ви вже дісталися? Ах, на станції… Ні, у мене все добре… Катя намагалася не плакати, але вона розуміла… Дитинство закінчилося, ось так… несподівано. Подружки Каті, звісно ж, зраділи, вони щебетали, як же це здорово. Іноді до неї приходила ночувати Оленка, іноді Іринка, загалом самотньою Катя і не була
— Дмитро! Ти ж обіцяв! Катя знає, мама зараз плакатиме, а тато виправдовуватиметься. Мама казатиме, що Каті вступати, а вони змінюють п’яту школу, що мама втомилася, а тато
— Навіть соромно людей викликати, – вимовила Олеся, морщачи ніс. Вони вирішили викликати клінінгову службу для прибирання. — Нічого. Вони й не таке бачили, – усміхнувся чоловік. Через чотири години квартиру стало не впізнати. Бруд відмили, сміття винесли. Вікна та дзеркала просто виблискували. І пахло свіжістю. Не пах свіжістю тільки В’ячеслав
— Ну ти що? У тебе квартира, а ти на орендованій живеш! — А що я можу вдіяти? – відповіла Олеся запитанням на запитання. — Треба боротися! —
— Ігоре, ви маму лікарю показували? Я як лікар тобі кажу – симптоми дуже нехороші. Тут потрібен психіатр. — Ну Еля ж нічого не говорила, отже, все нормально, – відповідає. Наступного ранку я прокинулася від запаху газу
Мені 37. Працюю масажистом. Усе пристойно: медичний масаж діткам із проблемами після травм. За професією я терапевт. Після інституту навіть працювала в поліклініці. Потім перекваліфікувалася. Житло своє є
Вільний час у мене був тільки вночі, а потрібні книжки, як на зло, були в одному екземплярі і їх не видавали на руки, залишався варіант – читальний зал, нічний абонемент центральної бібліотеки. Мабуть, із цього все і почалося. Я знала, що бабусі – божі кульбабки точно обговорюють мене, але не думала, що їхня уява настільки багата
Старенькі сусідки в моєму під’їзді вирішили, що я – дівчина зі зниженою соціальною відповідальністю, і мене терміново потрібно рятувати. Коли сталася ця історія, мені було 19 років (йшов
— Ось у нас спільний бюджет, – виносив мозок дружині Роман. – Але якщо відкинути харчування й оренду, то все йде тільки на тебе. Чи не здається, що це несправедливо? Це марнотратно. Я розумію, що жінці найбільше треба, але не до такої ж міри. У нас усе йде на тебе і ти не бажаєш якось навіть зменшуватися у витратах
— Коли зустрічалися, нормально все було. Ну або я дзвіночки не помічала, перебуваючи в ейфорії, – розповідає Поліна. – Хоча й відпочивати ми їздили разом і навпіл наречений
— Здоровенний шматок червоної риби, – поділилася я зі свекрухою. — І більше помсти не буде? – запитала мама Матвія. — Не буде, – кажу, – просто хочу дати йому відчути, дорікнути, він негарно чинив. — За що я тебе і ціную, – кивнула мама чоловіка, – не мстива ти
— Купи червоної рибки! – попросила я Матвія, який зібрався в магазин, – невеликий шматочок, так хочеться! —  З глузду з’їхала? – округлив очі чоловік, – Ти цінники
— Ну і ну, – хитав батько головою і було видно, що поведінкою зятя він незадоволений. – Невже йому приємно жити в такому безладі? Тесть з тещею готові меблі нові купити, а він на ремонт найпростіший не згоден витратитися? Ну що ж, милуйтеся подертим диваном
Аліні 30 років, у неї 8-місячний син. Як тільки малятко зʼявилося на світ, з того самого моменту жінка живе у своїх батьків, вони відразу забрали доньку та онука
— Сонечка полетіла в Тайланд, – через кілька тижнів повідомила тітка з гордістю, – зняла там бунгало. Життя там дешеве, грошики капають. І сама собі начальник, і немає цієї вічної зими та соплів. Краса. Сама глянь на дозвіллі, які світлини! Ось вона – робота мрії. Ну і що вона пил ковтала в конторі?
Моя тітка, мамина сестра, прийшла до нас із вселенською образою: дочці її не допомогли, а та ж, зі слів тітки, буквально кричала про допомогу. Чужі люди відгукнулися, а
Але нещодавно свекруха принесла торт, запропонувавши Ользі попити чаю. Та здивувалася, але для чаю стіл накрила. Розмова пішла про доньку, мовляв, у неповній сім’ї важко, свекруха й по собі пам’ятає, щоправда, в неї чоловіка узагалі  рано не стало, але важко дітям без батьків
Ольга довго заперечувала справедливість такого твердження, що якщо у неї проблеми зі свекрухою, то це не проблеми зі свекрухою, а проблеми з чоловіком. Не так давно вона його

You cannot copy content of this page