— Ну і нехай самі думають, гроші заробляють, щоб платити за інститут, не витрачай ти, Насте, свої нерви. Здоров’я не купиш, – радить подруга. – Онуки – це відповідальність їхніх батьків. Приємно їм, що єдиний син неписьменним неуком виросте? Нехай. Не твоя справа
— Взагалі це її не хвилює, у нього в одній чверті навіть двійка була з української мови. Не знаю, що далі буде, хлопець ще тільки в 6-му класі,
Настав день урочистостей, усі красиві й ошатні, іменинниця приймає привітання і подарунок. Дві коробочки. В одній красива каблучка з бурштином. Одразу на палець лягла як рідна. У другій – парфуми. Я як назву побачила, сміятися почала і кажу: — Хто вибирав?
Буває таке, що деякі події повторюються. Не один в один, звісно, але дуже схоже. Ось і в мене нещодавно сталося дежавю. Якось непомітно прийшов день моїх іменин. Дата
— Ах, Ніночко, не люби ти мене так, дитинко, коли прийде мій час, тобі буде важко, не треба так. — Матусю, ну не кажи ти так… знаєш же як я тебе люблю. Ти ж мене теж любиш, мамо? — Звісно, люба, хіба може мати не любити власне дитя, те, яке виносила під серцем
— Мамо, я ось ці твої речі беру, добре? – Ніна нахилилася над матір’ю і розмовляла з нею, ніби з маленькою. Мати кивнула, вона сиділа розгублена, кліпаючи очима.
Надії на очі попався незнайомий почерк… начебто й не збиралася, а прочитала: «Розписка. Якщо дізнаюся, що ношу дитину, то нічого пред’являти Юркові Кузьменко не буду. Света»
— Петре, а де твої штани? — Які? — Ну робочі… куди закинув? — А-аа, так на грубці ж… прати чи що зібралася? — Зібралася, а зібрати не
— Зять слабохарактерний попався. Ну такого й вибирали. Він і гнеться слухняно на дачі улюбленї тещі, від світанку, до зорі. Усі вихідні та свята, та й сама її донька теж там же. На моря її мати не відпускала: нічого гроші тратити. Ось тобі відпочинок – дача, а купатися влітку можна і в річці
— Моя Настя, що вчудила, – ділиться переживаннями Софія Іванівна, – вигнала чоловіка. Ні з того, ні з сього. Адже рік тільки, як одружилися! Ми ж із батьком
— Я позбавлю тебе спадщини, якщо до нього поїдеш, – не здавалася бабуся, – я все підпишу твоєму двоюрідному братові. У мене немає внучки! Я на хвилину заплющила очі й уявила, що на мене чекає, якщо я залишуся. Бабуся перетворить моє життя на подобу маминого
Мої батьки розлучилися, коли мені було 6 років. Мама звинувачувала в усьому батька-зрадника. — Він нас кинув, – з гіркотою говорила вона, – знайшов собі нову дружину і
—  А я що, відпочиваю весь день? Для мене ганчіркою махати не ганьба? Чоловік став мало заробляти, чоловік нехай і напружує свої сідниці! — Вона мене вигнала, уявляєш, – мало не плакала сестра потім, – бачиш, їй, королеві, робота прибиральниці не підходить
— У тебе син відмінник круглий у школі був, і інститут дипломом з відзнакою закінчив, а ти спокійно сидиш і дивишся на те, кого він тобі в дім
— Мамо, щось сталося? — Ні, нічого, хоча, так, сталося. Зʼявилася Галина і вона вимагає частку від бабусиного будинку. Ну зрозуміло, Галина – татова молодша сестра, бабусина дочка, та сама, яка поїхала багато років тому, дуже багато, ще до моєї появи на світ, а мені майже сорок
— Катрусю, – голос мами був трохи стривожений, я напружилася. — Мамо, щось сталося? — Ні, нічого, хоча, так, сталося. Зʼявилася Галина і вона вимагає частку від бабусиного
Приїхавши на квартиру, двері відчинила своїм ключем. А там… Спочатку навіть не повірила своїм очам. Напівголий Олексій з малюком на руках, а його обіймала якась дівчина. Ключі впали з її рук і вони зустрілися поглядом. Олексій явно не очікував
Здавалося, що Віра й Олексій були призначені одне одному долею ще з дитинства. Їхня дружба з дитячого садка плавно переросла в кохання в юному віці. Їхні батьки навіть
— Я маю право на пенсії відпочивати, а від тебе замість подяки одні неприємності! Ніби взяла на себе турботи про матір, але ж ти на мене свої проблеми навішуєш. Готуєш так, що їсти неможливо! Ось тому чоловік тебе і кинув, не став терпіти! О, тепер я зятя чудово розумію
У Інни Степанівни розлучилася дочка, як вважає мама, розлучилася на порожньому місці і просто впала їй на шию. І тепер у мами з 30-ти річною Любою у квартирі

You cannot copy content of this page