Selena

Леонід прокинувся рано, ще до будильника, у голові роїлися тисячі бджіл, вони дружно гуділи й кусалися. У потилицю, у скроні, а особливо боляче в тім’ячко, впивалися своїми жалами,

— Котру ніч сниться мені наше село, думаю, чи не з’їздити на деньок. — Що ти там забула? Будинок знесли давно, років сорок минуло, як продали. — А вчора

— Тітонько Женя, здрастуйте, це Ліда, дочка вашої сестри Галини, ви мене, напевно, і не знаєте. У Євгенії Іванівни затряслися руки, миттєво пересохло в горлі, і вона як

— Як водиться, ще й мені дорікнули, що я все рахую і заздрю, мама сказала, що я й у дитинстві так поводилася, це в мене дитячі ревнощі ніяк

— Хто взагалі міг подумати, що таке буває! Ніколи в нас у сім’ї такого не водилося, – обурюється Ольга Сергіївна. – А тепер Люба розводить руками: грошей немає,

— А Наталка вже знає? – голос бабусі був сповнений невдоволення і прихованої погрози. — Ні. Не говорили їй нічого. Навіщо дитині такі подробиці? – голос Ніни, сестри

— Я – взагалі чужа людина, – каже Алла. – Я до себе ніякої уваги й не вимагаю, але свекруха і на сина забиває, і на онука, і

Степан Ілліч ішов до будинку, опустивши голову. Навіть здалеку було видно, що пенсіонер чимось стурбований. — Ти, що Ілліч? – не витримала Ніна Андріївна, його сусідка, яка поливала

Павло Іванович довго не міг отямитися після того, як втратив дружину. І тільки коли завів собаку за порадою товариша, життя стало трохи веселішим і активнішим. Фокс, так назвав

Взяли й виламали замок наш, поставили свій, частину речей із квартири просто на сходовий майданчик виставили, а за решту речей, вже як ми їх тільки не просили, але