— Після того, як ви розлучилися, Сергій привів у дім нову пасію. А вона знаєш якою виявилася… Рідного сина налаштувала проти мене. Він не те що допомагати перестав, бачити мене більше не хоче. Усе на цю дурну витрачає
— Я все до останнього віддам своїй матері, якщо треба. Тещі допомагай сама. Її утримувати не зобов’язаний – відрізав Сергій без жодного жалю. Ось тільки на одні декретні
— Аби на кого погоджуватися не буду. Я гідна кращого. Я найкрасивіша немолода леді в нашому районі, тому розглядатиму тільки високого, з кучерями, квартирою і машиною. І щоб зуби були всі і пенсія велика, – подумала вона, і з гідністю, притаманною тільки коронованим особам
Одного чудового ранку Наталя Іванівна різко захотіла заміж. Ось 22 роки після розлучення не хотіла. Колишній чоловік за 15 років шлюбу примудрився на практиці довести їй, що добру
— За останній місяць ми витратили на продукти 22 тисячі. По 11 тисячі з кожного. Але якщо врахувати пропорції… — Олено, — чоловік відсунув тарілку, — ми обоє непогано заробляємо. Навіщо ці розрахунки? — А тому що, в моєму першому шлюбі я утримувала чоловіка-альфонса двадцять років
Олена дбайливо розклала по тарілках сніданок: собі — ніжну вівсянку, Вікторові — рум’яну картоплю, яєчню з апетитним беконом і соковитими помідорами. — Вітю, ти помітив, що твоя порція
— Ти повинна сама для себе вирішити, чи готова ти покласти своє здоров’я й сили на догляд за свекрухою. — Виходить, що тепер вона теж моя сім’я, — заспокоювала себе Наталя. — Я ж не можу кинути чоловіка в скрутній ситуації
— Та я ж не впораюся одночасно з тримісячним Микитою, домашніми клопотами та доглядом за твоєю матір’ю, — виправдовувалася Наталя перед чоловіком. — Ти ж знаєш, що її
— Які гроші? – запитала Світлана. — Як які? Михась зарплату отримав ось ти поділи, що на м’ясо там, на крупу, але насамперед Людмилі, на Левка половина від зарплати це дитині, я йому велосипед обіцяла новий
— Я просто у вікно дивлюся, чи мені вже й цього не можна? – зло промовила літня жінка. — Та чому ж не можна, просто… у вас же
– Я з Риммою намагалася поговорити, навіщо вона сестрі чоловіка таку свиню підклала, якщо знала, що Ліза має звичку до чужих чоловіків у ліжко стрибати
У Ольги Тихонівни двоє дорослих дітей, син і дочка, різниця у віці між ними 4 роки, син старший. До недавнього часу обоє були сімейними людьми. А тепер дочка
— Я теж не хочу жити з тим, хто бачить у мені лише гаманець. Ти сам запропонував роздільний бюджет, а тепер ображаєшся, що я не поспішаю ділитися спадщиною. Андрій спробував виправдатися: — Я думав, що якщо з’являться гроші, ми будемо однією сім’єю. А ти все одно вважаєш, що твої гроші – тільки твої
Ольга вдруге вийшла заміж у тридцять п’ять. Перший шлюб завершився тихо й буденно: залишилася донька, іпотека та звичка все робити самій. Новий чоловік, Андрій, теж був не новачком
Влетіло в копієчку, але це ж мама і її 65 років. Єдине, що напружувало, це візит сестри з її «табором», як називає Уляна сімейство Лізи. Подумали, з Лізою провели бесіду, що хлопчаки в будинок – ні ногою
— Було ж вже і не раз, поїхали на природу всі разом, ми намет якраз тільки-тільки дорогий купили, поставили цей нещасний намет, а на нього мої племінники почали
— Чоловік її, красунчик, так? – дівчина закотила очі: – Мені б такого! Я б його з квартири не випускала. Ось як така одружила його на собі? Напевно по “зальоту”. Кажуть, він її все-таки кинув. Напевно, тому вона така. Ой, на тобі павук, – раптом скрикнула вона, я здригнулася і впустила папки
— От дівчата у нас непогані, але начальниця – справжня мегера, – шепотіла мені Катя, моя сусідка по кабінету, у мій перший робочий день, – Жахлива людина! У
— А що, Вам теж ночувати ніде, га, жінко? Я якось тут до ранку на лавці ночував, вранці поїхав. Я за містом живу, ось зміну відпрацював – запізнився, але ж тоді ночі теплі були, а сьогодні прохолодно! Ну та нічого, у мене бутерброди є з ковбасою, ти це… пані, сідай, не бійся, не вкушу. Ось, тримай, хліб свіжий, ковбаса салямі, а я зараз термос дістану
— Добридень, жіночко, а чи не знаєте Ви, автобус вже пішов? – запитав чоловʼяга, який підбіг до зупинки, важко дихаючи після вимушеного марафону. Саме чоловʼяга, якому на вигляд

You cannot copy content of this page